Автори /
Роман Голіней (1974)
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Чайка
•
На весіллі
•
Кладовище Караїмів під Чофут-Кале
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Потяг, мов течія,
Яка несе:
Яка несе:
Повітря пахне
свіжим молоком…
свіжим молоком…
Зимно дихає вітер…
Скло
Скло
В голубому небі
хмарина вежу будує…
хмарина вежу будує…
Зубами здираєш із губ
Осіннє листя
Осіннє листя
На бурштинову сльозу
сонце сіло…
сонце сіло…
Трави до ранку
танцювали…
танцювали…
Літаки п’ють
нектар сонця…
нектар сонця…
Хутірні блискітки
небом розбіглися…
небом розбіглися…
На вершині гори
равлик місячним сяйвом
равлик місячним сяйвом
Чом Ви, Мамо, на квіти так пильно задивились?
Дивлюсь, як на пелюстках зморшки з’являються.
Дивлюсь, як на пелюстках зморшки з’являються.
Я – дитина!
Домалював фантазії роги
Домалював фантазії роги
Де край у полонини?
Там, де вівці перелічені?
Там, де вівці перелічені?
Одягла сина у вишиту сорочку,
Спровадила до нареченої,
Спровадила до нареченої,
Чайка летить над морем.
Скільки можливостей навколо!
Скільки можливостей навколо!
На твоєму весіллі
Гори додолу втоптали,
Гори додолу втоптали,
Кам’яні сади
без застиглого сторожа,
без застиглого сторожа,