напиши мені листа під літо,
принеси ніяковіння холоди,
а душа твоя буде відмита,
і моя спочине від мольби.

оживи мене, не дай дотліти.
погляду дозволь мене знайти.
а далі спробуй трохи пожаліти –
заглуши моє відлуння самоти.

візьми стілець і будемо сидіти,
перетинати вісі ранків та ночей.
я буду жити і життям п’яніти,
а ти хотітимеш лише моїх очей.
24.04.2014

Моя самотність набридає присутністю,
Глушить мовчанням , аби бути почутою.
Ділиться завтрашнім, щоб стати дійсністю,
Дивиться в дзеркало, щоб бути вічністю.

Моя самотність грається з простором,
Брилами падає старим годинником,
Їй надто сумно жити десь осторонь,
Манить полеститись трохи до скронь.

Моя самотність нині не втомлена,
Їй поки вміру кривих благань.
Вона ще сильна, зовсім не згорблена
Від посивілих моїх зникань.

2013