Під шаленої зливи овації
В круговерті чужого життя,
Паралелі мого почуття –
Твого серця складні комбінації.

На сталевих скрижалях осені
Ти ще пишеш сумні пісні.
І римуєш прозорі дні
Передзвонами безголосими.

Але час не міня декорації
І на сценах чужих театрів,
Вже не боляче помирати
Під шаленої зливи овації.

2011

Не читай мои мысли, не надо
В них отрава и черный яд.
И молчанье нарушив взглядом
Никогда не смотри назад.

И разбив пустоту дыханьем
Задержи тот последний вздох
Не шепчи свои заклинанья
Для того, кто давно оглох.

2010

Прозорі скельця
очей зимових,
Уламки мрій
розтануть скоро,
Тремтіння серця
в чужих розмовах
І блиск зорі
що пада в морок.
Думки порожні
на варті спокою,
На срібло порох
міняю в вічності.
Ми чимось схожі
із одинокістю,
Але по різні боки відчаю.

2010

Акварелі нового ранку
Знов по вікнах дощем розмило…
Наливаєш добу у склянку,
Розчиняєш неба білило.
І палітра вчорашніх снів
У пастельно-рожевій гамі,
Так не схожа на талий сніг,
Що здригається під ногами.
Одягаєш нову усмішку,
Залишаючи крила вдома,
А на ще незім*ятому ліжку
Від учора дрімає втома.

2010