Сонячні промені між деревами . Літають осінні комахи. Бабине літо. Жовтень.
Вже не вперше відмічаю,як в цю пору зупиняється час. Ніби попереджає нас природа: - « Далі зима. Зупиніться хоч раз , куди ви постійно біжите? » Але ніхто її не почує, не згадає той день. Не зупиниться в вічній метушні ,не посміхнеться і не подумає – я живий і я тут. В того справи і он в того , і я не встигаю.. завтра знайду час . А завтра не буде - далі «зима».