Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Іван Низовий (1942 - 2011)
Я - Низовий!
І цим я все сказав.
Стою внизу,
В низах свого народу.
З козацького,
Із низового роду
Я викотивсь -
Кровинка і сльоза!

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 17:28:10 ],
на сторінці поезії     "Дитячий малюнок"   Низовий Іван

Людочко, тепер уже знає - я надіслала. Дякую.
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 17:28:57 ],
на сторінці поезії     "Дитячий малюнок"   Низовий Іван

Приємно, Юльцю!
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2012-12-19 17:29:10 ],
на сторінці поезії     "Порада колезі-поету"   Низовий Іван

Як правдиво!!!- як неймовірно точно сказано!
Запам"ятаю!
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 17:33:36 ],
на сторінці поезії     "Порада колезі-поету"   Низовий Іван

Батькова сторіночка скучила за Вами, чутлива Роксолано!
Коментатор Роксолана Вірлан, [ 2012-12-19 17:38:37 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Задивлення промінчик, античний сік...і кожен рядок і кожне слово пережите - мудрістю вражає!!!
Коментатор Юлія Івченко, [ 2012-12-19 18:08:11 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Мініатюра достойна ! Бо ,якщо твір актуальний, навіть, зараз, то писав справжній майстр.
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2012-12-19 19:00:36 ],
на сторінці поезії     "Порада колезі-поету"   Низовий Іван

І я візьму собі на замітку...
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2012-12-19 19:51:43 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

..і це зрозуміло... читаєш так, ніби це твої власні думки, бо колись кожного з нас, я упевнена, такі думки проблискували... :)
Коментатор Людмила Калиновська, [ 2012-12-19 19:54:04 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

...дякую, Лесечко, за "цьом"! приїзди, ми давно не бачилися! а поговорити завжди буде про що!:)
Коментатор Любов Бенедишин, [ 2012-12-19 20:01:55 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Боюсь пера,коли нема ще Думки.
Листка паперу чистого боюсь.
Натхнення жду, мов старець хліба крумки.
Чекаю слів, а їх нема чомусь.

Вони іще, огорнені туманом,
непевно б'ються у тенетах рим.
Боюсь пера... Бездарним графоманом
кепкує ніч над острахом моїм.

Дивовижно. Я вражена. Це було написано того ж року.
Ще більше переконуюсь наскільки Низовий - мій Поет!
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 20:20:31 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Дорога пані Любо! Я впевнена (а я уважно прочитала вже більшу частину Ваших віршів на сторіночці), що і Низовий відчув би в Вас рідну душу.
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 20:22:51 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Людо, дуже хочу приїхати! Але, мабуть, весною.
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 21:48:41 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Роксолано, дякую за увагу!
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 23:11:16 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Дякую, Юлечко!

Які слова –
В них музика захована:
Вслухайтесь лишень,
Який мотив
У цих словах
І думка,
Вмотивована
Й доречна –
Їй нема альтернатив.
Які слова:
Люб-лю, терп-лю, на-ді-ю-ся –
Надіюся, терплю і знов: люб-лю…
Від них я вже нікуди не подінуся,
Ніколи їх ніде не загублю!
Які слова суттєві, не придумані,
Увічнені в реєстрах тисяч мов,
Нічим, ніде й ніколи не притлумлені:
Терпіння, і надія, і любов…

Хай щастить.
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 23:50:05 ],
на сторінці поезії     "Порада колезі-поету"   Низовий Іван

Пані Любо, цей вірш для Вас:

"Поети – виняткові диваки!
На вас вони не схожі, перехожі
по цім життю. Вони ж обранці Божі,
галактик позанебних дітваки!

Ви їх жаліти вмійте, як вони
жаліють вас за ваші хиби й вади,
до громіздкої вашої громади
вони привносять затишні півсни
й химерну нібидійсність. Завдяки
поетам не вмирають ще надії
на те, що кращий день іще надійде,
а гірший геть відійде навпаки."


З повагою.
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-19 23:53:39 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

САМОТНЯ КАЛИНА

Калина кревна в цім снігу,
В цій стороні, в порі недобрій,
І туги тятиву тугу
Натягує похмурий обрій;
І не вирує в тернах Вир,
Не розганя журбу вербову,
Що розрослась увись і вшир –
Хіба ж уперше – знов і знову,
За миттю мить і день за днем –
І в цій журбі ще мусиш жити
Й слабим до відчаю вогнем
Байдужість сіру червонити!

Калино ніжна, не схолонь,
Заради Бога, не відчайся:
Лиш ти для мене – той вогонь,
Що зігріває час від часу
Мою любов до білих піль,
До Білопілля-Верхосулля,
І хоч роз’ятрює мій біль,
Та… спалює мій сивий сумнів.
Коментатор Таїсія Цибульська, [ 2012-12-20 14:28:33 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

У кожного з нас свій хрест. Дякую! Світла пам'ять такому чудовому поету!
Коментатор Ксенія Озерна, [ 2012-12-20 16:10:21 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Іван Низовий/Збірка "Осмути сивої сувій"

Й померти хочу незалежним,
Зберігши честь і коругов...

На березі на протилежнім
Нехай зостануться любов,
І тихі ревнощі, і ревні
Прокляттям зрадникам, -
Все'дно
Понад усе для мене древні
Священні віно і вино!
Гріхи замоляться
Й провини
Наразі спишуться в архів
На світлий покуть Батьківщини
Зайду я чистий, без гріхів...
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-20 20:19:41 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Дякую, шановна Таїсіє, що відгукнулися!
Коментатор Леся Низова, [ 2012-12-20 20:23:22 ],
на сторінці поезії     "* * *"   Низовий Іван

Ксеню, дуже-дуже дякую!

Можливо, я
Колись уже під осінь,
Задумавшись над зошитом вночі,
Признаюся собі, що я і досі,
Що я і досі серед шукачів.
Але, здолавши сумніви й тривоги,
Ітиму я, прискорюючи крок,
Допоки й не відмовлять мені ноги,
Допоки не схолоне в жилах кров.
Нехай в очах померкнуть п’єдестали
І славу не докличешся глуху...
Та люди
Все ж сміятися не стали б
З людини, що упала на шляху.

(Збірка "Народжуються квіти", 1964)
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   408