Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Іван Низовий (1942 - 2011)
Я - Низовий!
І цим я все сказав.
Стою внизу,
В низах свого народу.
З козацького,
Із низового роду
Я викотивсь -
Кровинка і сльоза!




Рубрики / "Під жайворами, під журавлями" (2010)

Опис: Поезії в ретроспективі. – Луганськ: ЧП Сувальдо В.Р., 2010. – 120 с.; ISBN 978-966-534-323-3; рецензенти: Н.І. Кошель, поетеса, член НСПУ; М.Г. Твердохліб, поет-лірик і гуморист


Ця збірка створювалась в часи знакових перемін в особистому житті поета: поступового повернення зору після майже повної сліпоти (кілька операцій на очах), переїзду з комунальної квартири до приватного будинку й повторного переходу від пролетарсько-споживацького життя до аграрно-творчих начал. Яскраві відбитки цих подій читач знайде в переважній більшості віршів. Книга видається до знакової дати – 50-річчя творчої діяльності поета.


Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Тиша майже сільська на моєму обійсті –
    спочиває душа від гармидеру,
  •   * * *
    Лікуюся твоєю гіркотою,
    калино прибережна, – бережи
  •   * * *
    Поголюся – помолодшаю,
    може, ще й порозумнішаю,
  •   Кредо сивого смертника
    Встаю удосвіта – бриню,
    мов жайвір піднебесний:
  •   * * *
    Надіюсь, не згорять мої рукописи
    в тюремних сейфах офісів приватних,
  •   * * *
    Луганським ластівкам іще літається
    над хатами заплаканих Ганнусь
  •   * * *
    В яку ж оце безвихідь я заїхав,
    де ні слівця, ні промінця – нічого, –
  •   * * *
    Спасибі, що хоронять поступово,
    аби адаптувався до екстриму
  •   Боюся, що не встигну
    Боюся, що не встигну, – поспішаю
    довершити початки до кінців,
  •   Кредо, писане крейдою на кризі криз
    Допоки ще сную думки – існую,
    дари життя віншуючи, віршую
  •   * * *
    Режим колишній не довішав
    поетів – де-не-де щебечуть,
  •   * * *
    Розстріляних собак
    Скорботно пом’яну –
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки