Опис: Зібрання портретів «усіляких» поетів. – Луганськ: Шлях, 2001. – 40 с.; ISBN 966-650-014-0


Цю дещо незвичну, іронічно-веселу збірку складають вірші, у яких автор зі щирою і доброю посмішкою намагається висвітлити бодай краєчок життя поетичного Парнасу – луганського і всеукраїнського.
Якщо характеризувати творчість Івана Низового останніх років, то можна неозброєним оком побачити, що цей час для митця був надто складний. З одного боку, його поезії перейняті болем, відчуттям самотності й покинутості, тугою за своїм насиченим минулим. З іншого, його душа ніби дивиться на сучасність з відвертою нігілістичністю й байдужістю до всього оточуючого та й до себе.
І здається, що після кількарічних польотів луганськими й усеукраїнськими обріями Іван Низовий приземлився на Парнас і подарував збірочку "І гілка своя, і сопілка", присвячену саме мешканцям поетичного Олімпу.
У цій книжечці іронічно, жартівливо й просто по-дружньому автор малює своїх колег з поетичної кухні. Саме цим і цікава пропонована книга, бо ще жоден з луганських авторів не дарував читачам нічого подібного. Я навіть назвав би її не "Зібранням портретів «всіляких» поетів", а галереєю поетичних шаржів, тільки це була б уже інша книга.


Сергій Омельченко
письменник, поет, громадський діяч