Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ярослав Петришин

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-26 23:14:19 ],
на сторінці поезії     "з Едґара А. ПО. ДО* * *"   Петришин Ярослав

Якщо чесно, в мене перший катрен був у такому вигляді:

Байдýже, що діла земні
сира земля поглине -
кохання роки жаль мені
забуть в чаду хвилини.

Але знаючи загальну нелюбов до коротких дієслівних форм, я виправив. І виправлене мені не дуже подобається.(
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-26 23:17:41 ],
на сторінці поезії     "з Едґара А. ПО. ДО* * *"   Петришин Ярослав

хоч і тільки-що побачив, що мало б бути "чАду")
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 09:44:44 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно, Мрійко!) Можеш замінити каву гарним добре знайомим тобі словом "гербата" - це внесе в поезію ще якийсь особливий колорит.
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 12:18:39 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно, Маріанно!
А я чомусь уявив собі на пальчихах не скрипалів, а скрипальок. Мабуть, Фройд)
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 12:34:14 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно, Наталю!)

Тільки маленька заувага.

"Нехай засяють вОни дужче"

В оцьому рядочку трішки збивається ритм,
що легко виправляється переставленням місцями двох слів:

"Нехай вони засяють дужче".

А при бажанні, можна вжити слово "душа"
в однині, в її збірному значенні. І тоді уникнулося б отих збігів приголосних.

Наповнюй вірою наскрізь
У лід зневір закуту душу,
Нехай вона засяє дужче,
А те, що вічне й невмируще,
В житті своїм візьме за вісь!

Але це вже залежить від твого бачення цієї поезії.

А вірш дуже гарний, бо просякнутий щирим болем за долю України!

Дякую!
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 14:56:04 ],
на сторінці твору     "***"  

Не згоден, Любо. Це слово, швидше за все, являється полонізмом. У всякому разі, мені воно таким відчувається. А в польській там, навіть, не "г", а "х" - "herbata".
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 15:15:29 ],
на сторінці твору     "***"  

я також висловлюва лише свою думку, Чорі. мабуть, має бути по аналогії з гербарієм, бо це однокорінні слова...
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 15:23:50 ],
на сторінці твору     "***"  

глянути в словик - це найпростіше, Марійко.) а ти попробуй довести свою правоту без нього. herba - трава з латинської. а ці - гербата і гербарій - похідні від неї. тому й лоґічно, що "г".
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 16:00:07 ],
на сторінці твору     "***"  

А друге - це слово мого дитинства. Саме "гарбатою" називали чай в селищі, звідки росте моє коріння.
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 16:07:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Десь через рік після написання цього вірша я побачив його, намальованого чорними фарбами на кліросі церкви св. Миколая в с. Глиняни Львівської області.
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 16:39:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Олеже! Може варто й "суб"єкт". Початково в мене було: "до терміну пост охорони".
мені просто хотілося прозоріше донести до читача думку, що той ангел зі співчуття помінявся своїм саном з дитиною. Бо він міг би її допровадити за оті 7 років, після чого він ризикує, може, лише якоюсь небесною квартальною премією... Але він подумав не про себе... Можливо, він сам колись був такою ж дитиною..
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 16:49:28 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, всім за відгуки! Бо мені самому важко писати про це. В самого сльози течуть...
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 18:07:22 ],
на сторінці твору     "***"  

В цілому згоден, Сергію! В ваших словах є багато правди. До речі, на цей текст я наткнувся уже пізніше, також десь через рік після написання вірша. Але він настільки загострив моє відчуття несправедливого відношення світу до нещасних маленьких діток, що я вирішив його тут привести. Ну і звичайно, ще через якусь співзвучність до моєї поезії. Зрештою, поезія поезією, а оце відчуття шоку після прочитання цього тексту, мені здається, робить більше від будь-якої поезії. І якщо хтось після прочитання цього задумається над тим, а чи я щось зробив для того, щоб допомогти таким діткам, то це вже буде якимось виправданням для мене.
Це ж майстерня. І мені цікава реакція людей на щось подібне. Це щось з розряду психологічного експерименту. І ваш (як і Олі Лахоцької) відгук - це також одна з реакцій на нього. Звичайно, що найпростіше - це обмежити себе самоцензурою. Але самоцензура ніколи не дасть відчуття реального сприйняття чогось інщими людьми. Тому вже вибачайте , якщо зачепив вас за живе. Це без іронії. Бо таки розумію, що такі тексти важко сприймаються.
І звичайно, що в збірці моїх поезій (якщо до неї дійде) цього тексту не буде.

Дуже ціную вашу думку! А з тим, що говорили про комбінацію епіграфу з текстом поезії - абсолютно з вами згоден!

Дякую!
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 18:08:54 ],
на сторінці твору     "***"  

я пояснив
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 19:00:35 ],
на сторінці твору     "***"  

"Боже! Ну скільки можна ображатися? Може я чогось і не розумію, але простив би Ти вже нарешті оту нашу нещасну праматір Єву. Ну який з неї спрос? Ну звідки вона могла знати, що ти не жартував? Вона ж була простою неосвіченою жінкою. А ті твої розборки з Люципером? Ви ж собі воюєте, а народ мучиться. Розумію, що слово"всемогутність" може мати різні відтінки. Але все одно. Народ уже починає задумуватися! А як не можеш його побороти, то вже хоча б як розумніший - взяв би, та й помирився. До речі, якщо було б потрібно -- я міг би бути між вами посередником." Із записки в "Стіні плачу"
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 19:08:06 ],
на сторінці твору     "***"  

Уже не дочекаюся, либонь -
спливає час на пошуки відведений.
Здалося? В двері стукала любов?
Таки вона! Та знову ізсередини...
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 22:07:33 ],
на сторінці твору     "***"  

Олю, я міг би багато чого пояснювати - що я зовсім не хочу похизуватися тим, що я вправний поет, чи, навпаки, що я цим віршем хотів донести щось таке, про що ніхто не здогадувався. Не бачу в цьому ніякого порно. (про епіграф я уже пояснював). так, вважаю наш світ досить таки несправедливий. І найбільше відчуваю це, коли бачу чи чую повідомлення про хворих діток - скільки зараз повідомлень про те, як нещасні батьки продають останнє, щоб зібрати гроші на їхнє лікування! І дай Бог лише, щоб це допомогло! А статистика таки сумна. І хто, що б не говорив мені про Божу справедливість, що ми самі, чи наші діти в цьому винні -(достатньо лише згадати ці моменти) - і для мене це будуть слова Анни Герман, яка роз"яснює народу порядність і справедливість української влади на чолі з нашим гарантом. Адже, що не кажи, вони також в якійсь мірі справедливі для тих, хто не пхається під їхні кортежі, під дула п"яних міліціонерів чи просто справно віддає йім те, що вони хочуть і готовий задовільнитися тим, що йому залишиться.
Тільки оцю несправедливість хотів показати. Інша справа, наскільки майстерно це мені вдалося.
А з такими закидами (а що ти хотів цим сказати?) можна підійти до любої мелодрами, трагедії чи фільму про війну. (згадую зараз "Баладу про солдата". Що автори хотіли сказати тим фільмом? Що війна жорстока, безжалісна? що не потрібна вона? згоден. і хіба це відкриття? чи хтось їх послухає - і не буде більше війни? ні, звичайно. а я все життя пам"ятаю ту сцену, як мама вибігає на дорогу виглядати свого сина... і кожен раз, коли її згадую мені серце обривається. і чи я відчуваю катарсис після того фільму? чи є в тому якийсь оптимізм? ні, тільки жаль, що той солдат не вижив... а що було б авторам поміняти фінал фільму? скільки людям підняли б настрій після перегляду фільму! але ж - ні. все той же мазохізм... такі закони жанру...)
тому не обов"язково звинувачувати мене в тому, що є нормальним для людської істоти. мучитися,співпереживати. включати кримінальні новини з надією, що зараз покажуть якесь дуже криваве вбивство і жертв має бути дуже багато!, щоб потім їм поспівчувати і потішитися, що з нами такого не сталося... про це, до речі, недавно говорив Стів Джобс як про одне з відкриттів свого життя.

Така ти, Олю! Критикуєш мене. А потім цитуєш в своїх віршах!)
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 22:08:17 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую всім за відгуки!
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-27 22:26:44 ],
на сторінці твору     "***"  

ну слава Богу, що хоч не заважає мене поважати і цитувати...) цікаво тільки чому могло б заважати? чи ти зловила мене на якомусь неблаговидному поступку? кожен пише про те, що його болить в якийсь момент його життя... звичайно, що не всім це може подобатися...
і не ображаюся я на тебе... сама знаєш!)
Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-10-28 01:29:50 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, Сергію, за вашу думку. Багато з чим згоден. Ну, не все в нас вдається і не всі так усе відчувають, як ті люди, які у всьому цьому варяться.
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   33