- Ярослав Петришин - - Поетичні майстерні

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 12:50:13 ],
на сторінці твору "***"

Люба! Я взагалі, в поезії дилетант. Тому можу дозволити собі сказати те, що думаю. От після цього вашого вірша почав згадувати те, що знаю в Ліни Костенко - відчув якусь співзвучність з її поезією. І я вам скажу, що по витонченості і по месиджу - ви аж ніяк не гірші за неї (це я ДУЖЕ м"яко сказав, бо хто знає куди мене ще світ закине)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 13:00:18 ],
на сторінці твору "***"

може це й некоректно - порівнювати. але написав те, що відчув. Щиро

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 13:27:27 ],
на сторінці твору "***"

я можу лише добавити, що ваші поезії дуже цілісні. те, що я писав по польськи. це як коли складаєш пазли - і появляється малюнок. і жоден пазл (слово) не переставиш - мусить бути саме так, а не інакше. і дуже витончено. дивуюся поворотам вашої думки.
і от, мені ще цікаво. коли ви починаєте щось писати - ви одразу уявлєте цей вірш як цілість, чи це проявляється вам тільки в процесі роботи?
чи, може, вам хтось диктує вірші під час сну?) кажуть, що буває й таке.

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 17:51:51 ],
на сторінці твору "***"

я навіть не буду тебе хвалити, бо вже сьогодні тобі казав)
єдине помітив - збій ритму в стрічці" хлопчик ходив у ліс і питав зозулю" - бракує одного складу. при загальній строгості ритму вірша якось дисонує. мені здається, не складно виправити.
може варто подумати?) я б подумав)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 18:08:38 ],
на сторінці твору "***"

до речі, цим віршем ти нагадала мені про Анатолія Алєксіна. Є в нього дуже пронизлива повість про сина, який ніяк не збереться провідати маму. і на фоні цих душевних мук він згадує, як мама виживала з ним під час війни,в тилу. вона все робила, щоб виходити свого хворобливого синочка. сама працювала в кілька змін, не думаючи про себе. і аж в останньому абзаці повісті виявиться, що вона померла. ще тоді під час війни, коли всі свої останні сили вддавала йому. а він має на увазі її могилу, хоч весь час розмовляє з нею як з живою. мені навіть зараз клубок в горлі став.що не кажи, а талановитий був той Анатолій Алексін.

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 18:58:31 ],
на сторінці твору "***"

це радянський письменник. писав для підлітків. зараз в Ізраїді, якщо ще живий. писав коротенькі повісті. але я практично тільки його з дитячих радянської літератури пам"ятаю ну, дуже талановитий письменник.
в тебе трішки про інше. але гарно, як усе в тебе)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 19:02:23 ],
на сторінці твору "***"

а роси ростуть рясні... ні?

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 19:03:18 ],
на сторінці твору "***"

трохи забагато шипу(

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 21:11:23 ],
на сторінці твору "***"

поки мало що зрозумів (треба думати), але сприймається дуже вишукано) відчувається майстер)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 21:47:32 ],
на сторінці твору "***"

ну власне. для поета, мабуть нема більшої образи, як коли хтось запитає про що його вірш)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 21:51:41 ],
на сторінці твору "***"

Оксана, жарт може й трішки жорстоний. Але, чи не могла б чогось такого написати, як наш гарант буде летіти кудись з неофіційним візитом? Стала б героїнею України. смайлика не ставлю спеціально.

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-09 21:52:35 ],
на сторінці твору "***"

якщо щось не так - можеш комент витерти

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-10 08:59:54 ],
на сторінці твору "***"

Гарний вірш!)

Лише одне зауваження до рядка:

І заходом багряним – мОя кров.

Оце "мОя" трохи дисонує з загальним пафосом вірша. І краще звучало б, якби логічна пауза (якщо вона була б) знаходилася хоча б складом раніше.

Так мені відчувається.

А вірш сподобався!)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-11 10:54:47 ],
на сторінці твору "***"

Вірш - супер! Навіть, якщо порівняти його з вашим попереднім, дуже сильним віршем, то в цьому відчувається такий прогрес, що зтається, що між ними мало б бути як мінімум кілька десятків віршів (а може це так і є - вірші ж не датовані)
От, тільки регулярність появи отого "Пробач" в одному й тому ж місці кожного куплету як на мій смак, тропривносить йому якусь зайву механічність. Але, таки, це ще залежить від особистих уподобань. Не виключено, що комусь саме така побудова вірша якраз і подобається.
А в цілому - дуже і дуже гарно!)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-12 13:25:07 ],
на сторінці твору "***"

Гарно, Любо, як все у вас!)

останній куплет практично збігається (у всякому разі перекликається двома стрічками)з таким же з мого вірша про відносність часу (написаним в 2009 р.)

Але ніщо не вічне, навіть зорі -
За ніччю - день, за осінню - зима.
Ми ще, крім всього, в завтрашньому вчора,
І може, нас насправді вже й нема...

Вже навіть не знаю, чи варто його публікувати, бо буде виглядати плагіатом.) Хоча, до появи в цих майстернях, я, крім імен і поезій кількох сучасних українських класиків (через свою відірваність від сучасного літературного процесу), абсолютно нічого не чув)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-12 13:39:37 ],
на сторінці твору "***"

Тоді опублікую, але трішки пізніше, щоб вони не стояли поряд)

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-12 23:30:25 ],
на сторінці твору "***"

також думаю над цим, але не виходить. мабуть потрібно переробити 2 і 3 стрічки

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-12 23:41:20 ],
на сторінці твору "***"

тобто, 2 і 4

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-13 12:34:48 ],
на сторінці твору "***"

та кажу, що наскоком щось не вдається. мабуть потрібно якось видозмінити й четверту, щоб не змінюючи змісту вийти на якусь іншу риму

Коментатор Ярослав Петришин, [ 2011-09-13 18:55:42 ],
на сторінці твору "***"

Дякую!)

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?