Годинник спинився, розсипались квіти,
Душа розривається, хоче тепла,
Та лід твого серця вже не розтопити.
Як шкода, що ти не така, як була.

Які сніговії тебе осипають?
Які чорні хмари наносять сніги?
Які тепер друзі тебе зустрічають?
Як себе поводять твої вороги?

Яка тепла течія зможе зігріти
Кришталь твого серця? Холодний кришталь.
Та... час зупинився, розсипались квіти,
Розбилося серце. Душа вбита. Жаль...

Ця ніч для нас і перша, і остання.
На завтра вже замовлено квиток
І лайнер вилітає на світанні,
Вкорочує й без того куций строк
Кохання нашого. Чи не кохання,
А чергової пристрасті в житті?
Але всю ніч, від вечора й до рання,
Я чув лише два слова: "Amo te!"





Amo te (амо ті) -кохаю тебе (порт.)

Розходяться наші дороги
На щастя чи горе-біду.
Мене ж не лишає тривога:
Чи я тебе потім знайду.

Чи ми ще зустрінемось знову,
Чи доля розкидає нас?
Пробач за несказане слово,
За горло стискаючий спазм.

Пробач за скупу чоловічу
Непрохану дрібну сльозу,
Що я відвертаю обличчя
І звалюю все на грозу.

На дощ,що негадано з неба
На поміч мені підоспів.
І слів вже ніяких не треба,
Бо все зрозуміло й без слів.

Бо наші розбіглись дороги
На щастя чи горе-біду.
І тільки у віданні Бога,
Чи я тебе потім знайду.