•  Але ж ти ...

Тонка рука ще досі у волоссі ніжно тоне,
і подих ще торкається плеча краплиною дощу,

•  Тримай мене за руку

Тримай мене за руко люба мамо,
дивись у висоту і голову не опускай.

•  Художник

Малюю твій портрет спогадами і сміхом.
На щоках розіллю трохи густої фарби,

•  За ґрати

на вечір за ґрати
в арешті доспати

•  ***

Чесноти. Щоразу нанизуємо на нову сторінку.
З життя знаємо, що їх важко вберегти, як і жінку,

•  Пиши листи

Напиши мені листа заплетеного почерком вітру,
надішли з літніми зливами, щоб дійшов до осені.

•  Найкращі рядки

А в очах ще й досі потоп і негода,
непідкорена буря, що прагне жалю.

•  Ми досить дорослі

Ми досить дорослі, щоб не вірити долі, яка наче пух тополинний летить,
сідає на землю бездумно, і так само бездумно піднімається вгору,

•  По твердому як камінь папері

Як тонкий олівець, що стесаний рівно і гостро,
ти підеш навпростець, по твердому як камінь папері.

•  Дивна птаха

На поклик північного вітру летіла загадкова птаха,
крізь спеку дня чи темінь ночі –невтомна Андромаха,

•  Дисонанс

А я про тих, кому було самотньо в січні,
котрі ще вірили у речі, що для двох,

•  На одній гілці

Я сидітиму з тобою на одній гілці, навіть, якщо вона зламається.
Це не проблема, адже, той, хто падає – той і піднімається.

•  Буть моєю анархією

Будь моєю анархією
Існуй автономно від людей

•  Дівчинка

Дівчинка - любила мумі-тролів і мене,
з нею було добре, ніби в Бога.

•  Осіння весна не квітне

Осіння весна – не квітне й не гріє,
приходить й шукає тепла, як і ми,

•  Вона втікала потай

Вона втікала потай в те місце де жив лише спокій.
Щоразу складала речі в валізу, ніби прожиті роки.

•  Диво

Давай полежимо на березі неба,
полетимо ластівками як посланці Феба,

•  ******

Від моря до берега майже хвилина,
тримай оберіг мій щаслива людино.

•  Музика і я ...

Знаєш як це бути святою «НІКИМ»?
Як невидимий херувим благословляти ноти,

•  ....

Трамвайчик ходив по коліях головного мозку,
серцевий п’яниця сидів у скверику навпроти,

•  скажу і піду

Давай востаннє віршуватимемо до посиніння?
Ти активно, як чоловіча піна для гоління

•  враження

Хапаючи осіннє світло за тоненькі ноги,
зупиняюся на півдорозі зі старої ери.

•  Родина

До мами додам тата,
до бабусі додам дідуся

•  Як впіймати зіроньку?

Не зімкну своїх очей
ось вже декілька ночей.

•  Ми завжди вільні

На клітинному рівні ми надто схожі,
щоб бути розділеними.

•  Пора збирати врожай

На городі є гора,
що видніється з двора,

•  Про неслухняну муху

Муха-Задеруха нікого не слуха,
у кухні літає, смакоти шукає.

•  Апельсинова родина

В мами і тата АПЕЛЬСИНІВ,
була шість АПЕЛЬ-синів.

•  про щось віртуальне

Проколи кактусом лице майже самотнього монітора,
забери пальці з чорно-білого доміно і сірої миші.

•  Малі Бджоленята

Малі Бджоленята
дзвонили до тата

•  Два Котасики

Мій Котасик виріс з шапки,
а в бабусі має лапки.

•  Бабця спекла пиріг

Бабця спекла пиріг,
Котик на поріг приліг.

•  Я переходжу на цикорій

Я переходжу на цикорій і міняються траєкторії руху думок,
я виходжу на новий рівень не кавового розуміння світу

•  По-французьки

Вона сиділа на даху Парижа,
вдихала запах вітру і вина,

•  з покоління щасливих і впертих

Я не буду просити пробачень,
щоб чекати від моря погоди,

•  Весняний вірш

Весна постукала в віконце,
намалювала ясне сонце,

•  Сто років самотності не за Маркесом

Спокій. За вікном, за дверима, за шафою, за столом, за мною …
і хотілося б сто крапель серцево-судинної відвертості перед зимою,

•  Про Івася і Карася

В ставку де купався Івась,
жив не звичайний Карась.

•  Із циклу "Як би мені ..."

Якби мені дістати крила,
мене б матуся не зловила.

•  Квасолі стручок

Квасолі стручок
влігся на бочок.

•  Мерилін

Вона прийшла в салатовій спідниці
і по-весняному пахла свіжим салатом.

•  ...

Ти ще й досі з епохи Відродження,
так палко чекаєш народження

•  Під будинком пристарілих

Під будинком пристарілих
стільки присілих:

•  Незалежність

Незалежно від території –
не залежуйтесь!

•  Пророцтво

Побачать очі
лицаря й коня,

•  У Львові

Ми любили бути молодими
і дивитися на сонце у Львові.

•  вірші ПРО

Він просто читав
мої вірші ПРО…

•  Неістотність

Не вдається приручити самотність
і не має важливого значення вчора,

•  Амеба (Психоз)

Зламала останню пару крил у провулку темного міста.
Без болю, крові, ран, смертельних травм –

•  Гроза (Психоз)

Гроза серед ночі свіжими ранами психозів
заливає останній куточок життя істериками.

•  Сюжет

Листопадові сльози застигають не ставши росою,
у павутинках останньої барви губиться сонце.