якби ми були янголами,
ми б змогли скуштувати
усі хмари на смак.
якби ми були янголами
я б могла чекати тебе в домі
на березі божевільно тихої річки,
в прозорих водах якої
відбиваються
сніжні верхівки непорозумінь
і глибини людської пам'яті.
якби ми були янголами,
ти би приносив мені
у своїх очах
найніжніші надії і мрії
та складав їх у ямки
над моїми ключицями.
якби ми були янголами
ми б могли читати думки
один одного.
тоді б ми мали
всього один страх.
страх втратити нас.
якби ми були янголами
ми б швидко забули усі мови,
аби спілкуватися лише дотиками.
ти б міг написати роман
на моїй спині. своїм подихом.
а я б записувала на вініл
такі кохані ритми твого пульсу.

шкода, що янголом неможливо
народитися.
добре, що можна
стати ним.
для когось.

Така тонка грань
між бажанням розчинятись у тобі
і усвідомленням, що ти
ніколи не зможеш кохати жінку,
яка недостатньо сильна,
щоб бути самою собою.
Мені тяжко розрізняти грані.
В дитинстві я завжди виходила
за лінії у розмальовках.
Колись я буду з тобою одним цілим.
І, як пухирець повітря, що лишається
собою і вдосконалює
звичайний камінь до інклюзу,
або сіль, що не змінює воду,
лише додає їй нового смаку,
так я перетворю тебе на
уособлення щастя.
Якщо дозволиш.
2012