Аліно, перепрошую, але навіщо афішувати свої тексти, якщо забороняти їх коментування? З таким самим успіхом вони могли знаходитись просто в Останніх надходженнях і не займати Головну сторінку, куди потраплять твори авторів, які б хотіли почути будь-яку реакцію читачів.

А я відчув щось на зразок переляку - творчого, а не якогось іншого. Я поясню.
А автора (поетеси) існують збірки, а у віршах - такі моменти, які, НМСДД (На Мою Скромну Думку Дилетанта), які викликають деякі зауваження з огляду на їхню технічну складову.
У прозовому творі - доволі маленькому, також. Це з розряду розділових знаків.
То що робити?
1. Вигляд, що я не бачив?
2. Критично ставитись до підручників або деяких визнаних норм версифікації?
3. Чи просто закрити від себе цю сторінку?

Автор просто могла натиснути не на ту кнопку.
От і уся проблема.
Але ж можна ставити оцінки...
Але нащо з ними поспішати?
Вони, НМСДД, ставляться у разі особливого захоплення чи з виховною метою.

З повагою, без критики, вперше і востаннє тут (бо, може, автора не цікавить діалог або монолог, чи цікавить такий своєрідний монолог, але свій),
Г.С.

Я не пишу тексти заради коментарів. Кожен може читати або не читати мої твори, а я коментарів не потребую

На рахунок "нетленних творів" - Ваша іронія тут недоречна. На щастя нічиї твори не можуть займати чуже місце, а тільки своє власне