Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Домінік Арфіст
До
ДоДо - допотопний дронт :о)
დოდო

RAIN MAN
...хронічнй соціопат...
...ні на що не претендую...
=візія... ілюзія... поезія=

https://toloka.to/t80376

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Домінік Арфіст, [ 2024-03-07 19:59:57 ],
на сторінці твору     "***"  

ше́піт – іменник чоловічого роду

відмінок однина множина
називний ше́піт
родовий ше́поту
давальний ше́поту, ше́потові
знахідний ше́піт
орудний ше́потом
місцевий на/у ше́поті
кличний ше́поте*
Коментатор Домінік Арфіст, [ 2024-03-07 23:30:29 ],
на сторінці твору     "***"  

ШЕ́ПІТ, поту, чол.

1. Тихе мовлення, при якому звуки вимовляються без участі голосових зв'язок. Щось десь тріщить, ламається, гупають чоботи, чується шепіт, дихання (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 238); Голос Антона перейшов у шепіт, дівчина ледве чула його (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 308); Мовою шепоту користуються лише найменші люди світу — пігмеї в тропічних лісах Центральної Африки та веди в джунглях Цейлону (Наука і життя, 8, 1969, 19);
// перен. Тихий шум, шелест, дзюрчання і т. ін. Вона [пісня] не пестощі любови [любові], Не вітру шум, не шепіт хвиль (Іван Франко, XIII, 1954, 91); Данило лежав під дубом і під шепіт листя дрімав (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 426); Знову місток і внизу дзюркотливий шепіт чистої, аж до дна прозорої води (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 63);
1   ...   147   148   149   150   151