Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Федір Незнайко (1972)




Інша поезія

  1. Авраам народив Ісака...
    Авраам народив Ісака...

    пройшло декілька тисячоліть...


    вона була з-під Ленінграду...
    він був з берегів Дніпра...
    вони зустрілися у сопках Забайкалля...

    так з’явився на світ мій брат...

    ну, а потім і я...



    Коментарі (2)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. верлiбр
    ці рвані,
    нервові,
    не римовані рядки…
    часом
    вони схожі на марення…
    вони як зріз,
    а точніше, скол
    нашого життя…
    у ньому
    не залишилося місця
    романтиці…
    радіо, ТіВі, інтернет –
    стиснули інформацію
    до байту, до мілісекунди,
    до миті,
    яку не можливо відчути…
    у цьому
    шаленому ритмі
    ми загубили
    Вічність…
    і тепер
    у своїх віршах
    замість
    трьох крапок на кінці
    ми ставимо
    сумний смайлик :-(



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. Ненависть


    до пори вона тліє,
    як торф під шаром багнюки...
    вона кипить,
    як лава у жерлі вулкану...

    коли знецінюється труд...
    коли хліб кожен день –
    стає розкішшю...
    коли плата
    за однокімнатку у хрущьовці
    більше, ніж пенсія
    у тієї бабки,
    що мешкає в ній...
    коли твоє слово –
    глас волаючого в пустелі...

    ненависть...
    до ворушіння волосся...
    до крові на яснах
    від стиcлих зубів...
    до холодного поту
    серед спекотного літа...

    вона випрямляє спину
    й вироком стають
    вогонь та смерть...

    вона викликає
    на обличчі
    жахливу посмішку,
    яку не витримує
    навіть лютий вовк –
    тікає піджавши хвіст...

    вона випалює
    на твоєму серці:
    „З пригнобленими
    проти гнобителів –
    завжди!”



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. відчай
    кожен з нас
    протистоїть цьому світові
    поодинці
    наші лиця суворішають
    інколи на них
    з’являються синьці
    інколи
    в наших очах
    як волога крізь серветку
    проступає відчай
    тому що
    в глибині кожного з нас
    живе малюк -
    трішечки переляканий
    трішечки прибабахнутий




    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  5. Шахтарськi очi
    його очі
    чорні-чорні –
    чорніше, ніж ніч,
    яка зоряним простирадлом
    накриває шахтарське селище;
    чорніше, ніж вугіль,
    який він рубає
    день за днем,
    ризикуючи життям
    в шахтах,
    які не реконструювалися
    тридцять-сорок років;
    залишаючи своє здоров'я
    в пронизаних
    вугільним пилом та метаном
    штольнях.


    підстрочник:

    его глаза
    чёрные-чёрные –
    чернее, чем ночь,
    которая звёздным покрывалом
    накрывает шахтёрский посёлок;
    чернее, чем уголь,
    который он рубит
    день за днём,
    рискуя жизнью
    в шахтах,
    которые не реконструировались
    30-40 лет;
    оставляя своё здоровье
    в пропитанных
    угольной пылью и метаном
    штольнях.



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  6. пакетик чая
    пакетик чая,
    чашка кипятка,
    три ложки сахара,
    немного коньяка…
    сердце спотыкается на рифме…
    мотылёк танцует
    перед невидимой преградой стекла…
    твоё лицо
    отражается в ночном окне
    рядом с моим…

    подстрочник:

    пакетик чаю,
    окропу кухоль,
    три ложки цукру,
    крапля коньяку…
    серце спотикається на римі…
    метелик танцює
    перед невидимою перешкодою скла…
    твоє обличчя
    відбивається у нічному вікні
    поряд з моїм…



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  7. Революція
    вони
    ледь-ледь
    зводять кінці з кінцями.
    копійки, які вони заробляють,
    не встигають зібратися у гривні –
    вимиваються витратами
    на їжу, комуналку,
    проїзд на роботу та з неї…
    одягнути дітей…
    сплатити шкільні фонди…
    купити нові черевики,
    бо старі вже зносились…
    багатії втратили залишки
    відчуття самозбереження –
    купають у шампанському блядей
    і виставляють своє світське життя
    на TV…
    криза з'їла останні заощадження,
    а в олігархів зросли фінансові статки…
    безвихідність…
    безнадійність…
    безперспективність чесної праці…
    але
    в глибині їх сердець,
    як щойно зачатий малюк,
    вже ворушиться Революція

    02.09.2011



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. маячня
    тече по вулиці людський
    стрімкий
    потік
    із року в рік…
    із року в рік…

    всю ніч – суцільна маячня –
    тобою я невиліковно хворий…
    дим сигарет і кава чорна –
    початок дня.

    02.09.2011



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. безодня
    стоячи над прірвою,
    яка в середині мене,
    я вдивляюсь
    у цю чорну безодню

    і вона
    лупає очима у відповідь.

    01.09.2011



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. п'яний корабель
    твій голос
    впливає на мене,
    як легкі наркотики.
    торкання твоїх пальців –
    як удари електрошокером.
    твій погляд –
    і мій п'яний корабель
    стогне нагніченими щоглами,
    напружені жили вітрил
    женуть його під натиском вітрів
    в незнану далину
    до пряних берегів
    твого кохання.

    31/08/2011



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. кругообiг води в природi
    ці строкаті кольори осені
    вуличних ліхтарів непрацюючі дроселі
    від Рибальської балки туманом наповзають сутінки
    у ночі ми загадуватимемо бажання на падаючі супутники

    і будемо ворожити на зірках, що пливуть у Дніпрі,
    який слідом за птицями збігає на південь
    у солоні води Чорного моря,
    через Протоки й Середземного моря внутрішні водойми,
    за Геркулесові Стовпи до Атлантичного океану,
    щоб повернутися до нас останнім осіннім дощем
    на початку грудня.

    2011



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --