Автори /
Мамонт Кріптонич (1992)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
З під ковдрі
•
Форморимова гра
•
Нехай
•
Вечірнє
•
Музі
•
Музі
•
Так і живем
•
Сто грам
•
Думки помираючого народу
•
Хочу
•
Джаз
•
Зарисовки з натури
Переглянути всі твори з цієї сторінки
У кожнім дні,
немов у вигнанні,
немов у вигнанні,
Відчуваю кожен нерв,
що у режимі стерео
що у режимі стерео
Хай сон дарує тобі море,
де сорок кольорів води
де сорок кольорів води
Вікна, Вікна, Вікна....
Стіни зникли, звиклі до промоклих пик,
Стіни зникли, звиклі до промоклих пик,
Терновим співом снів я грів прохання,
про згусток ситих слів, щоб раз, востаннє,
про згусток ситих слів, щоб раз, востаннє,
Терновим співом снів я грів прохання,
про згусток ситих слів, щоб раз, востаннє,
про згусток ситих слів, щоб раз, востаннє,
Падає день, падає ніч...
Кошик думок і кишені дрібниць
Кошик думок і кишені дрібниць
Ей, бармен, ще по сто, без змін...
В оффлайн безлім і димом білим
В оффлайн безлім і димом білим
Думки тії задимлені,
запалені, поломлені,
запалені, поломлені,
Ше хочу бачить світло, що в кінці тунеля.
Бо то життя нагадує качелю:
Бо то життя нагадує качелю:
Запах поцілунків - трунок,
тіла збудливий рисунок
тіла збудливий рисунок
Голуби ховались на карнизах поверхів,
а знизу, верхи на коні
а знизу, верхи на коні