Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Анна Вейн (1994)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Червнева ніч
    Переплелися стрімко у вогні
    Жагуча пристрасть, Світла теплі крила:
  •   Прощання з дитинством
    Сміливо заглядаю в очі Долі
    Хоч юність ще торкається чола.
  •   Напролом
    Шукайте щастя у пустій долоні,
    Весна прийде і пригорне крилом.
  •   Любов найперша
    Зосталося на ніжність три хвилини,
    А далі – облітатимуть сади.
  •   НЕ ВТРАЧАЙ НАДІЇ
    Приклич, приворожи крилату мрію,
    бо для чуттів нема у світі меж!
  •   Мить єднання
    Як у душі – гармонія єднання –
    Пора забути правила чужі…
  •   Мить єднання
    Як у душі – гармонія єднання –
    Пора забути правила чужі…
  •   Монолог
    Ну, ще хоч раз явись, прекрасний музе -
    Твого натхнення бракне повсякчас.
  •   Сьогодні відпускаю
    Пробач – зникаю. Вільне поле бою.
    Сам із собою зустрічай розмай.
  •   НА СВІТАНКУ
    Сьогодні, на світанку золотому,
    о, Вітре, забери мою печаль
  •   НАХЛИНУЛО
    Хмільні пісні озвучує струна –
    В моєму серці - музика весняна.
  •   Життя - то...
    Життя - то сонця оксамит,
    Тепло долонь, твоє кохання,
  •   Допоки не проріс чортополох...
    Ми знов на Ви, але ти мій навіки.
    Змиває дощ утомлені сліди...
  •   Здавалося...
    Здавалося, що сонце не погасне
    і вічно пломенітиме в очах,
  •   Молись
    Буває, що життя ламає крила
    у той момент, коли злетів увись.
  •   Переболить
    Коли на груди ляже камінь -
    не відвернуться Небеса:
  •   Лише тобою мрію і живу…
    Світанок нині - ніжно променистий:
    на повні груди дихає весна:
  •   Теплий бісер
    У ринвах дощ замріяно хлюпоче -
    Краплинами вирує у душі.
  •   НЕ ДОЗВОЛЬ...
    Як у зливу холодну горнусь до грудей –
    не дозволь на пів-кроці спинитись!..
  •   Одержима
    Дні промайнули і канули в Лету...
    Марення темнії лізли у сни.
  •   Пора нових надій
    Люблю весну – пору нових надій,
    Яка вселяє віру у найкраще.
  •   РОЗМОВА З ВІТРОМ
    Думками я полину в синє небо –
    наслухаюся зоряних казок.
  •   Прощай
    Так неухильно, хоч повільно,
    Втопився травень у журбі.
  •   Не тримай розлуку за плече
    Аби не сивіли твої скроні -
    не тримай розлуку за плече,
  •   ВІРЮ І КОХАЮ
    Чекатиму світанку у очах
    з надією, бо доля так веліла.
  •   БАГРЯНЕ ШАЛЕНСТВО
    Між нами загорілося шаленство:
    зненацька, серед осені й журби
  •   Холодний чай
    Щоранку нас єднає із тобою
    холодний чай і присмак гіркоти…
  •   Давай залишимось обоє…
    Твоїх долонь нестримане бажання –
    До ніжності лишився тільки крок.
  •   Розлука на пероні
    Напружено мовчу. Вокзальна тиша
    Не дише, співчуваючи з пітьми...
  •   Серце у короні
    У вінку трояндовім, босоніж
    Я до тебе, милий мій, прийду -
  •   Весна
    Прощайте,темних хмарок рядна сиві,
    Студеним вітром гнані в далину!-
  •   Не зупинити почуттів
    Не зупинити почуттів -
    і завтра не помре ніколи:
  •   Реквієм
    День двадцять шостий. Вітер. Листопад.
    Холодним снігом почуття не стерті:
  •   Тепла злива
    Із неба лило. Бігли у кіно,
    а яблуні - палахкотіли цвітом.
  •   Сьоме небо
    А хочеш – я візьму тебе з собою
    на сьоме небо? - маю два квитки…
  •   Літо
    Сліпим дощем серця напоїть літо,
    Барвисті квіти душі заплетуть,

  • Огляди

    1. Червнева ніч
      Переплелися стрімко у вогні
      Жагуча пристрасть, Світла теплі крила:
      Торкнули серце промені ясні
      І піднялися з полум'я вітрила.

      Затанцювали вогники зі свіч
      і поєднали нас у зимнім Світі.
      Тепер удвох хмелієм - віч-на-віч:
      Червнева ніч - таки найкраща в літі!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Прощання з дитинством
      Сміливо заглядаю в очі Долі
      Хоч юність ще торкається чола.
      Життя дбайливо розділило ролі
      І провело до щастя джерела.

      Я прагну втамувати юну спрагу
      І мудрості напитись на роки,
      У ніжності знайшовши рівновагу,
      З дитинством я прощаюся дзвінким



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Напролом
      Шукайте щастя у пустій долоні,
      Весна прийде і пригорне крилом.
      Життя - це мить на вічному пероні,
      Твій потяг до зірок. Мчи напролом!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Любов найперша
      Зосталося на ніжність три хвилини,
      А далі – облітатимуть сади.
      Старі світлини. Доля швидкоплинна.
      Лишися ще на хвилечку. Не йди.

      Тремтить несміло серце у прощанні,
      Спливає час, відведений для Нас.
      З тобою у коханні - не останні,
      тож віримо, що промінь не погас.

      Через провалля й кручі неминуче
      Іще колись заб'ються в такт серця.
      Любов найперша – стигла і жагуча,
      Співуча, бо немає їй кінця!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    5. НЕ ВТРАЧАЙ НАДІЇ
      Приклич, приворожи крилату мрію,
      бо для чуттів нема у світі меж!
      Хоча від долі, кажуть, не втечеш,
      Усе ж - ніколи не втрачай надії.

      Ще буде сонце! Зорі у долонях
      тримай міцніше і не відпускай,
      бо хто сказав, що є у щастя край?!
      Шукай його до сивини на скронях.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Мить єднання
      Як у душі – гармонія єднання –
      Пора забути правила чужі…
      Всміхнися і засяй, мов сонце раннє,
      і я збагну, що ти не збайдужів.

      Хай небо стане чистим і безкраїм.
      Присядемо на березі надій,
      де сонний вечір стигло догорає,
      де так розлого для відвертих мрій…



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Мить єднання
      Як у душі – гармонія єднання –
      Пора забути правила чужі…
      Всміхнися і засяй, мов сонце раннє,
      і я збагну, що ти не збайдужів.

      Хай небо стане чистим і безкраїм.
      Присядемо на березі надій,
      де сонний вечір стигло догорає
      де так розлого для відвертих мрій…



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Монолог
      Ну, ще хоч раз явись, прекрасний музе -
      Твого натхнення бракне повсякчас.
      Самотність жалить душу, мов медуза.
      А я чекаю. Де він, мій Пегас?

      Як і колись, молюся на світанні.
      Ні, не журюся - прагну до зірок.
      Хоча не таланить мені в коханні,
      Зате у вічність придбано квиток.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Сьогодні відпускаю
      Пробач – зникаю. Вільне поле бою.
      Сам із собою зустрічай розмай.
      Навіки пам'ять сповнивши тобою,
      Сьогодні відпускаю. Прощавай …

      Посеред поля – одинокий сонях –
      Яка дзвінка, велична самота!..
      Лишаюся промінням у долонях
      І тугою в нескошених житах.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": --

    10. НА СВІТАНКУ
      Сьогодні, на світанку золотому,
      о, Вітре, забери мою печаль
      і ніжно пригорни, розвій утому,
      аби потому - вже не гасла даль.

      І я воскресну – ще до третіх півнів,
      Царівною – на березі надій.
      …Покаюся, зречуся орденів я
      заради пізнання нових Стихій.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. НАХЛИНУЛО
      Хмільні пісні озвучує струна –
      В моєму серці - музика весняна.
      Поглянеш - то гучнішає вона
      І дихає - незрима і духмяна.

      Уранці – рано жду свою весну
      і гріюся у гніздах журавлиних!
      Нахлинуло – сьогодні не засну,
      бо мрію про обох, але єдиних...



      Коментарі (13)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. Життя - то...
      Життя - то сонця оксамит,
      Тепло долонь, твоє кохання,
      Це стук пегасових копит,
      Голодний потяг до пізнАння,
      Клубок непройдених доріг,
      Вокзал надій і сподівання.
      Життя - то Божий оберіг,
      котрий виповнює бажанням,
      Ріка непізнаних глибин,
      де кожен раз - палке змагання.
      Нам не спинити часу плин,
      Відкиньмо геть усі вагання.



      Коментарі (35)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    13. Допоки не проріс чортополох...
      Ми знов на Ви, але ти мій навіки.
      Змиває дощ утомлені сліди...
      Помовчимо - не піднімай повіки.
      Цілюща тиша - ліки. Лиш не йди.

      Отак лишись у пам'яті - коханим.
      Дозволь ще мить подихати удвох,
      Допоки в серці не відкрились рани
      І не проріс гіркий чортополох.



      Коментарі (9)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    14. Здавалося...
      Здавалося, що сонце не погасне
      і вічно пломенітиме в очах,
      що цілий світ - для нас, і небо ясне
      веселкою заграє у дощах.

      Але у ніч, коли цвіли морози -
      Я загубила мрії про весну.
      Де була ніжність - пролилися сльози:
      Таки посмів покинути одну...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Молись
      Буває, що життя ламає крила
      у той момент, коли злетів увись.
      І що поробиш - доля тут безсила.
      Як маєш крила - Богові молись...

      Як маєш розум - не міняй на гроші.
      Цінуй хвилини – в них усе буття.
      Достойно пронеси життєву ношу,
      З любов’ю, що не кане в забуття…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Переболить
      Коли на груди ляже камінь -
      не відвернуться Небеса:
      зігріє сонце в неба храмі,
      повірю знов у чудеса.

      ПригОрне ясен світ ласкАво -
      зі мною - небо.
      Треба жить,
      іти вперед бадьоро, жваво.
      Усе мине.
      Переболить.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Лише тобою мрію і живу…
      Світанок нині - ніжно променистий:
      на повні груди дихає весна:
      Крилом торкнувши небо синьо-чисте,
      Намисто цвіту одяга вона.

      Мої думки несуться вдаль за хмари –
      лише тобою мрію і живу.
      Очей палких і вуст барвисті чари
      відчула не у сні, а наяву.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Теплий бісер
      У ринвах дощ замріяно хлюпоче -
      Краплинами вирує у душі.
      У небесах кружляючи пророче,
      Відлунює польотом у вірші.

      Що краще за легкий весняний вітер
      Який дощем торкається лиця?
      Коли із неба сипле теплий бісер -
      тоді вирує щастя без кінця...



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 0

    19. НЕ ДОЗВОЛЬ...
      Як у зливу холодну горнусь до грудей –
      не дозволь на пів-кроці спинитись!..
      Ми полинемо в небо, забувши людей,
      бо судилося мріям здійснитись.

      Я тону в океанах блакитних очей,
      що мене надихають, лікують.
      Ти торкаєшся ніжно покірних плечей,
      а вуста щось шепочуть, цілують…



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    1. Одержима
      Дні промайнули і канули в Лету...
      Марення темнії лізли у сни.
      Серце кричало у темряві: «Де ти?!»
      Не відпускай, зачекай до весни….

      Злість, мов гадюка, у серденьку вилась,
      Але раптово змінилося все:
      Стежка до тебе навік загубилась -
      Наче приснилось коротке ессе…

      Ранок безжальний забув запитати –
      Як розпочати його мені знов.
      Мушу устати, темряви грати
      зняти із Долі – хай квітне Любов.



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": 5

    2. Пора нових надій
      Люблю весну – пору нових надій,
      Яка вселяє віру у найкраще.
      Вона дарує нам країну мрій –
      Із нею ми здолаємо найважче.

      До дна допито дні холодних чар.
      В моїх очах уже квітує ніжність.
      У юнім серці радість - ніби жар...
      Озвучую рядком духмяну свіжість.

      Лечу за небокраєм навздогін.
      Думками дотягаюсь ген за хмари
      І чую я світанку тихий дзвін.
      Тривожать душу квітів дивні чари.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    3. РОЗМОВА З ВІТРОМ
      Думками я полину в синє небо –
      наслухаюся зоряних казок.
      Прийняти їх у серце є потреба,
      у пам'яті лишити образок
      про те, як пахне сонце в надвечір’я,
      як солов'ї співають до небес,
      де невагомі хмари - наче пір’я.
      А ще - про велич світу, сім чудес…

      Вклонюся вітру за таку розмову!
      Я на землі згадаю ще не раз
      магічних слів веселку кольорову
      і сокровенних мрій жагучий джаз...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    4. Прощай
      Так неухильно, хоч повільно,
      Втопився травень у журбі.
      Боюсь промовити тобі:
      - Прощай, - хоч як це божевільно…

      У серці - росяні світанки,
      цілунки ніжні на вустах
      і щастя білокрилий птах,
      що прилітав у наші ранки.

      Там нині - смуток і зневіра,
      а де буяло рук тепло -
      зело духмяне відцвіло,
      а синє небо стало сірим…



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Не тримай розлуку за плече
      Аби не сивіли твої скроні -
      не тримай розлуку за плече,
      відпусти, бо Світ – як на долоні:
      що Твоє – повір – не утече.

      Розірви німу незриму тишу,
      Що минулим дихає щомить -
      І кохання знов тобі напише,
      світлячком у грудях защемить...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    6. ВІРЮ І КОХАЮ
      Чекатиму світанку у очах
      з надією, бо доля так веліла.
      Уже не заховаєшся в дощах, -
      Я їх пережилА, переболіла.

      А віхола гуляє за вікном...
      Тебе нема, а я усе - чекаю,
      немов у чорно-білому кіно.
      Біліють скроні...
      Вірю.
      І кохаю...



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    7. БАГРЯНЕ ШАЛЕНСТВО
      Між нами загорілося шаленство:
      зненацька, серед осені й журби
      перетворився жовтень на блаженство!
      Багряним листом сипали дуби,

      Вуста ми смакували, мов цукерки:
      уперше став солодким листопад .
      Удень чекали жовтих феєрверків,
      а кожну ніч – незмінно – зорепад!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    8. Холодний чай
      Щоранку нас єднає із тобою
      холодний чай і присмак гіркоти…
      Все важче зустрічатися з весною,
      коли навколо – пустка самоти.

      Хоча полин росте – де була м’ята,-
      духмяним залишився у мені:
      я завжди буду ніжність пам'ятати,
      що запалила зорі осяйні...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Давай залишимось обоє…
      Твоїх долонь нестримане бажання –
      До ніжності лишився тільки крок.
      Жагучі очі кольору кохання –
      Володарі моїх палких думок.

      Мрійлива ніч запрошує з собою
      У неймовірну ніжність віщих снів.
      Давай навік залишимось обоє
      У вічнім літі щирих почуттів!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    10. Розлука на пероні
      Напружено мовчу. Вокзальна тиша
      Не дише, співчуваючи з пітьми...
      Давай, хоч мить побудемо дітьми,
      Скажи ще раз: "Не бійся! Не залишу".

      Де наше завтра, хто навчить чекати?
      Минеться час, не будемо на "ти",
      Крізь дикий біль насмілилась піти,
      Крізь щем душі навчилася мовчати.

      Розлуки біль на Львівському пероні.
      В міцних обіймах ніжності тону.
      Я проклинаю,чуєш,цю весну,
      Повільно відпускаючи долоні...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    11. Серце у короні
      У вінку трояндовім, босоніж
      Я до тебе, милий мій, прийду -
      Подарую серце у короні,
      Відверну розлуку і біду.

      А коли з`єднаються долоні,
      Гупатиме серце перший раз -
      Лиш тоді відчуєш крізь безсоння:
      Цілий Всесвіт – створений для нас.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    12. Весна
      Прощайте,темних хмарок рядна сиві,
      Студеним вітром гнані в далину!-
      Підсніжників найперших тепла злива
      Мені у душу хлюпнула весну.

      Розтанув сніг,і на усіх бульварах-
      Танцюють сонця ніжні промінці.
      Я теж кружляю,захмеліла в чарах,
      Ласкаю сонце трепетно в руці.

      І щось мені шепоче синє небо,
      Вальсує ніжно-ніжно білий цвіт…
      З Весною бути–є така потреба,
      Аби змінити ілюзорний світ.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    13. Не зупинити почуттів
      Не зупинити почуттів -
      і завтра не помре ніколи:
      нестримне сяйво спільних днів
      не дасть, щоб душі охололи

      Нам не забути світлу мить
      Що поєднала нас навіки
      Мов перший раз - душа щемить…
      А ти - мої найкращі ліки!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Реквієм
      День двадцять шостий. Вітер. Листопад.
      Холодним снігом почуття не стерті:
      Горять мільйони пам’ятних лампад
      За зниклими в голодній круговерті…

      Молімося - тепер вони святі.
      Вшануймо їхню пам’ять нині, друже.
      Розіпнуті на сталінськім хресті -
      Не відболять у віковічній стужі!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    15. Тепла злива
      Із неба лило. Бігли у кіно,
      а яблуні - палахкотіли цвітом.
      Всміхались теплі мальви під вікном:
      у танці з вітром виглядали літо,

      А ми ловили дощ, неначе діти:
      Щасливі_по калюжках_в серці щем…
      Могли Усесвіт, граючись, зігріти,
      Як літечко сміялося дощем!

      Я хочу зупинити світлу мить,
      Коли гримить - лишитися з тобою,
      Та невблаганний час кудись летить,
      щезаючи за темною габою…



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    16. Сьоме небо
      А хочеш – я візьму тебе з собою
      на сьоме небо? - маю два квитки…
      Полинемо з нестримною жагою
      за небокрай, у зоряні казки.

      Розкаже нам про день яскраве сонце,
      про дивну нічку - місяць осяйний…
      А зранку, крізь відчинене віконце,
      нас приласкає промінь чарівний.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    17. Літо
      Сліпим дощем серця напоїть літо,
      Барвисті квіти душі заплетуть,
      І, солов’їним щебетом зігріті,
      Нам на світанку роси зацвітуть….

      Лиш ми удвох і ніжний запах м’яти,
      трава зім’ята, вранішній туман…
      Нічого не потрібно нам міняти,
      лиш знати: це не сон,це не обман…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25