Складність завши полягає в простоті. І чомусь найпростіші речі постають перед нами в над-недосяжності в нерозумінні.

Нам з кожним роком все важче і важче навчитися довіряти Богові, який відкриває шлях, розуміння і можливість реалізації цього простого людського завдання: «ЛЮБИТИ» і «БУТИ ВІДКРИТИМ НА ЛЮБОВ ТА НА ЇЇ СПРИЙНЯТТЯ І РОЗУМІННЯ».

Все це є на перший погляд неможливе. Але в Бога все можливо,адже Він є поряд з нами 24 години, сім днів на тиждень,від моменту зачаття до смерті, ба навіть і після. Ми нашою душевністю,частинкою та променем Божества єднаємося з Ним у вічності і для вічності.

Треба собі усвідомити, що «Бог не там десь», а «Він тут», як казав один святий, «що Він ближче ніж серце».(31.01.12)

Сьогоднішній день є неповторним і нестійким сам у собі. Сьогоднішня осінь є особливою, теплою і приємною, такою неподібною на тогорічну. Сьогоднішні вірші несхожі на ті, які народжувались колись. Сьогоднішня любов до моєї коханої є незрівняною, наповнюючою і бажаною, не такою, як були до цього любові. Всі мої думки, висловлювання є неповторними, такими як подих, як рухи повік, усмішка. Стукіт серця є ритмічним, наповненим, не таким як тоді, коли мені було сумно. Навіть тепло сьогоднішнього промення вже не таке як вчора, але щире і приємне.
Саме щирості і приємності бракує нам кожного дня і хвилини. І деякі люди є в постійному пошуку. Але одні з них сліпі, інші каліки, неприємно звучить, але так є, бо шукаємо не там де треба. А іноді просто парадоксально ціле своє життя тікаємо від того, що шукаємо. Іноді, те що шукаємо є поряд з нами як тінь, на яку ми просто не звертаємо увагу. Клопочучись при цьому зовсім непотрібними, нестійкими справами, ділами, помислами,занаттями…
Сьогоднішнє неподібне ні на вчорашнє ні на майбутнє. Треба сприймати, уважати , жити. Бо минулого вже нема, майбутнього - не знати чи буде і чи настане, а є зараз - тут і тепер. Цінуймо мить життя, дже воно таке коротке, таке бажане, таке потрібне, таке нестійке, таке цікаве, інколи, таке незрозуміле. Бувають і такі миті, в які навіть не гріх і є бажання померти. Час коли душа серце і розум досягають такої відкритості і такого наповнення. Це мабуть щастя. Невідомість невідомого в невідомому…