чекаю коли відболиш
чекаю коли відболиш,
аж минає шосте століття,
як продала за півмрії Всесвіт.
світлий ....
.... слизький
і ніжний до ґвалту.
фатум
встиг набавитися тобою
озброєним,
лише заспаними спогадами
і маленькими ріжками.
та в повню виповзеш і простиш,
усіх бороданів-маріонеток,
вендети не буде,
лиш всипані попелом стежки
пектимуть п'яти,
а в надламаній мушлі
згасне загублений слід Мольфара.
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --