Я не змогла в тобі відбутися коханням,
Та достеменно знаю - відбулася болем…
Невже цей біль, є нота, ще й остання,
остання в нашій долі…

Не маю майже я надії -
За осінню - зима впаде…
Лишились мрії, мрії, мрії -
Десь є весна… А чи прийде?

2012

Вже хочу плинути на нові береги,
Де мої друзі, а не вороги,
Там друзі давні і найліпші,
Природньо,з часом, будуть інші…


Там інша стану я із ними,
Та долі наші-побратими,
Ще йтимуть поряд, пліч-о-пліч…
Там вкотре гляну друзям в очі,
Щоб запитати, поки зримі,
Чому марудять дружбу зміни?
І як нам іншим, а не гіршим,
Зробити ближнього ще ближчим?

Прекрасна осінь, як же ти прекрасна,
ще тепло-тепло, холоду не чуть...
Прекрасна осінь тим, що своєчасна,
Із нею легко в зимну рушить путь!

24.09.2012

Весна ще спить.
Їй млосно під снігами,
ще сняться білі сни,
прокинеться і стане берегами
нестримної ріки...

Ріка-життя нас понесе з собою,
ще на нові й нові причали...
Нехай. Якби ж мене з тобою
не полонили їх печалі!

Я руки зупиню в даремних клопотах,
припну занадто сильні хвилювання,
щоб не було у страху мого здобичі,
коли він знов влаштує полювання,

Вчорашній день моїх вагань
палахкотить вогнем змагань,
болючих нам, вірніше-наболілих...
А раду попелищу дати хто зуміє?

Не ти й не я...
В невмілих руки не болять...

2010

Піти туди, де ми ще не були
Бажання і відвага треба-
У тому краю будемо лиш ми,
Один із одним, просто неба!

Вирішуй, чи йдемо удвох
Чи мужність є у тебе-
Звести на виднокраях тих -
навпіл розділені колись-
цю землю й небо!

2008

Я хочу віднайти саму себе
У надвечір’ї осені ласкавому…
І дивно, що не кличу вже тебе,
І наші полудні спекотні так віддалені…

У надвечірнім затишку життя
Не хочу вже розводити багаття,
І тільки з справжніх почуттів
Зроблю собі камін в кімнаті…

Я подумки перекладу свій кожен спомин,
Журбу й печаль нездійснених бажань
Закину ген за комин…

З полегкістю я вигляну в віконце –
Яка краса навкруг, коли сідає сонце!

Вберу всі фарби цього надвечір’я
Всю силу радості і віри,
Щоб із любов’ю поєднати!
Бо ще не вечір! Ще не спати…
2005