Автори /
Юр Сірко (1985)
Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі
нецікаво навіть в якому тисячолітті написано цього вірша, бо він актуальний відтоді, відколи є людство. сказано ж: "хліб наш насущний дай нам днесь". то лиш Один зміг відмовитися від хлібів, що йому пропонував Великий Дух Пустелі, званий нами Лукавим. а ми всі - просимо хліба насущного в сторожових, котрих самі ж розставили по вежах муру, якого самі ж і збудували, і на якому малюємо "видимі зірки", і якого самі ж мріємо повалити, ну, і так далі, і так далі - продовжувати тут можна і метафорами Чубая, і Достоєвським, і Уотерсом, і іншими.