Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Дарія Мосягіна (1995)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Сніг
    Бо ти сам вже не той, і усі перехожі – не ті.
    Місто тихо шепоче святі заповіти Корану.
  • •  Гілля
    В’ються тіні дерев, як химерні тонкі арабески,
    простягаються руки-гілки до старого вікна.
  • •  Весна
    Місто спить горілиць, оголивши натягнуту сітку
    Асфальтованих вен і вузьких капілярів-стежок.
  • •  ***
    Розкрилось в грудях з сотню чорних дір
    і всотують блакитний душепростір.
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки