Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Пантелеймон Сварга (1990)




Огляди

  1. країна земного вогню
    То є право,
    що кров і рід
    зілля небесне окропить трави
    октави покотять по хмарах
    некрої водиці лід
    шепіт проснеться у шрамах
    повзучих блискавиць
    вали городищ розродятья плодами,
    долілиць безславні падуть
    тіла без обличч матерями
    гіркі сльози проллють...
    29052012



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. Погляд апостолів
    Сидів якось в апостольській компанії,
    А світло оживало в далечі.
    Отак збагнув весь гнів титанів
    Їхнє призначення в сварожевій печі

    Згорали заживо вони
    І муками лунали – правий боже?!
    Їм страсті вилились у сни
    Де пелюстками вкрите ложе
    Згорало для народження весни

    Сни ті забрало море
    Розтанули вони на глибині
    Стало смертельним це титанам горе
    Апостольське причастя застигло на стіні
    Їх погляди витали поряд
    Точно титанів душі – точно мури кріпосні.

    Їх очі вдягали мене в лати
    І правили на січ
    На знищення усіх крилатих
    Невірних янголів – щоб розтопити піч
    Аби самим згоріти вніч
    Причастям окропити постулати
    Принесені водою межиріч.


    кві 2012



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  3. 28.02.2011
    Доріжка, сходинка, одна, маленька
    В світло в спокій в РАЙ швиденько.
    І крила в кров, кидай нічний покров,
    Поки не охолов, поки не охолов.

    Ложечка, ложка, дьогтю трішки
    Трішки калу, і вже йдеш пішки.
    Мочі в голові не буває багато
    Отак то приходить і смерть -
    врятуй же їх Тату!

    Врятуй їх Тату, врятуй їх Сину
    Задом до Тебе, а ти кинджала у спину
    А де ж любов, твоя любов,
    Із сином вмерла, досі п.єте його кров.

    Нудота, боже яка нудота
    Від крові, від плоті, яка жти істота?!
    Падалі присмак у роті
    Нічна робота,
    і прокидаюся в холодному поті.

    28,02,2011



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  4. Necromancer
    Сиджу серед сухої акації
    А наче ліз у троянди
    Невже ті мають рацію
    Хто помер під куранти.

    Серед осінньої рощі
    Я зустрів умертвіння
    Плоть ставала як мощі
    Колючки заміняли хотіння

    Повітря сповнював запах
    Сакури саке і крові
    Прозвучало - "На Х*й!"
    Не відчуваю болі.

    А весна з жил витікає
    Вчепилась у засохлі гілки
    Вони мою плотьпротикали
    І з'явились на них бруньки.

    Скоро з'явиться листя
    І розпустять пелюстки
    Поранені квіти, мов намисто -
    Вкривши криваві голки.


    4.02. 2012



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Ворон
    ти вважаєш себе поетом?
    чи вважаю я?
    шкода якщо так
    і жаль коли ні
    хотів би? так
    а чи є? ...
    все одно зникну
    а те що зостанеться
    ті шматочки болі
    спаліть і розвійте над степом
    хоч ні!
    можите зїсти
    якщо дуже голодні
    їжте але щоб без розтинів і патологоанатома
    можете позвати друзів
    бо все одно самі не осилете
    не вистачить зубів
    які потім будете скалити
    а як не поділетесь
    все пропаде як борщ без холодильника

    все ж буде голодно
    тому поділившись із друзями
    ви на трошки довше
    залишите їх друзями
    хоч і не наїстесь
    та все ж
    це відстрочить момент
    коли будете їсти один одного.


    Квітень 2012



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --