Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Василь Шляхтич (1946)

Інфо
* Народний рейтинг 4.827 / 5.44
* Рейтинг "Майстерень": 3.818 / 5.13
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.744
Переглядів сторінки автора: 86680
Дата реєстрації: 2006-01-15 00:24:35
Звідки: Зеленогірщина - Польща
Веб сторінка: www.virchi.narod.ru /poeziya /chlachtich.htm
У кого навчаюсь: Б.І.Антонич, Т.Шевченко і Л.Українка
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2026.01.20 14:59
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Я народився в Улючі над Сяном ( Надсяння) у 1946 році.
В час "Акції Вісла" у 1947 році був насильно з батьками та односельчанами викинутий з рідних земель на західні землі Польщі біля міста Зелена Гора де проживаю по нинішній день. Моя мова, це мова рідного Надсяння яку збагачую перечитаними книжками. В школі я вивчав польську мову, українську вивчив від батьків, які були хліборобами і самі закігчили тільки початкову школу.Пишу вірші більше шістдесяти років. Першого вірша помістило "Наше Слово" у 1963 році. Останнім часом вірші мої були друковані в українськомовних газетах і часописах Польщі, України і США.В Україні видано друром шість моїх поетичних збірок. А ось вони:
Мій Улюч, На схилах Карпат, Я син України, Тільки з Богом, Букет з рідних слів і Мій поетичний сад. Дуже прошу читати і давати своє критичне слово на тему прочитаних віршів. Дякую за увагу.
Крім сказаного я видав ще дві збірки своїх віршів : - Мій поетичний сад ІІ частина. В ній тавтограмні сонети. Також я видав свою збірку польською мовою - Іскорка надії (Iskierka nadziei)

Найновіший твір
Кланяюсь тобі


Кланяюсь тобі, рідна земле,
В сонячні дні і коли темно,
Також тоді, як дощі грають,
Кланяюсь тобі рідний краю!

Кланяюсь тобі, рідний Сяне,
Коли несеш води весняні,
Шумом своїм вербам співаєш
І несеш вісті з мого краю.

Кланяюсь вам ліси і гори
Молитвою Того що творить!
З тою молитвою злітаю,
До земель предків, рідного краю.

Кланяюсь вам, любі Карпати
Поклоном діда, мами, тата!
І хоч між нами їх не має,
Та голову за них вклоняю.

Тобі улюблене Надсяння!
Ось особливе шлю співання
Із попелищ й садів здичілих
Й дітей твоїх осиротілих.

Кланяюсь тобі, рідне село,
Де предки жили так весело…
Аж прийшов сорок шостий рік,
Який поробив з нас калік.

Кланяюсь тобі, Україно!
Я завжди буду твоїм сином,
Хоч в чужині прийшлося жити
Не перестав тебе любити.

Всім вам кланяюсь, сестри, браття,
Із земель нашого Підкарпаття,
Де так з любов’ю я влітаю,
Бо там думки по життю маю!