Автори /
Роман Росіцький (1965)
Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі
Гарний вірш, але потребує редакторського "ножа". Пані Роксолано, не бійтеся різати, бо то не дитина (хоч і не всі зі мною погодяться). Вірш виграє від виразності. Перші 4 рядки - гарний старт. Друга, шоста і сьома строфи просяться на переналагодження. Розумію, що важко, але треба. Зрозуміло, що там є живі моменти, але ж їх можна зробити ще живішими, аби та живість пройняла усі 4 рядки без винятку!