Автори /
Василь Голобородько (1945)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Іноді думки невеселі огорнуть
•
Білий празник Кобзаря
•
Перший сніг
•
Жінка з глечиком молока
•
Пробудження
•
Після весілля
•
Ранок
•
Зелен день
•
Весна
•
Лист братові
•
***
•
Переджнив'я
•
Після дощу
•
Толока
•
Що читати
Переглянути всі твори з цієї сторінки
„Руче, руче, утрачена руче,
що без тебе я мушу робити?
що без тебе я мушу робити?
Умочу пеннзля в квітучі вишні,
намалюю йому біле чоло,
намалюю йому біле чоло,
Я ішов, куди очі дивились,
я ішов, куди ноги йшли.
я ішов, куди ноги йшли.
Жінка з глечиком молока
зупинилася серед двору:
зупинилася серед двору:
Тебе ранками відра будять,
що бряжчать біля колодязів.
що бряжчать біля колодязів.
Віднесли столи сусідкам,
випрали скатерті.
випрали скатерті.
В глиняному глечику, як бджоли,
молоко уранішнє гуде,
молоко уранішнє гуде,
Ой брате ти мій, Андрію –
сопілка засмучених слів –
сопілка засмучених слів –
Гай, здається, пісні солов’їв
зеленавим вогнем підпалили.
зеленавим вогнем підпалили.
Брате мій, хліборобе чорнявий,
ти далеко-далеко від нив,
ти далеко-далеко від нив,
Ходить листя по узліссю,
по стежині лісовій,
по стежині лісовій,
Сизими хвилями жито
Розходиться з краю в край,
Розходиться з краю в край,
Дощ пройшов.
На телевежі
На телевежі
Тіло Толоці виліпили із глини,
яку накопали у давньому глинищі за селом,
яку накопали у давньому глинищі за селом,
Синку,
не читай книжок з нашої історії —
не читай книжок з нашої історії —