Автори /
Олег Свіденко (1972)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
До тебе
•
І це волосся
•
Міське
•
Наснилась?
•
***
•
Зрада
•
Сентиментальне
Переглянути всі твори з цієї сторінки
До тебе, як до неба – висота.
Регоче громовиця, дощ періще.
Регоче громовиця, дощ періще.
Такого хмелю навпіл із дощем
ще не було, відколи перша осінь
ще не було, відколи перша осінь
Місто вабило волею довгих ночей студента.
Місто вабило пивом, халявою від батьків.
Місто вабило пивом, халявою від батьків.
Плече оголила, немов так між іншим,
В квартирі у повній, аж болісній, тиші
В квартирі у повній, аж болісній, тиші
Личко, личко твоє – як бог.
Пеленою світанок горне.
Пеленою світанок горне.
Так горіло у серці, та мусив мовчати тоді.
В круговерті великих і менших життєвих подій
В круговерті великих і менших життєвих подій
Ти просто була чужою.
І ранками повз поріг
І ранками повз поріг