Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Андрій Левковський (1968)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 03:03:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякую, це тільки варіативність бачення, аж ніяк не зазіхання на сон.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 06:18:32 ],
на сторінці поезії     "ГНІВ ( Ahothaho 1)"   Вірлан Роксолана

Ви так природьо почали випростувати і появляти тіло тексту, що мене це направду зачудувало. Це дійство радше аполлонічне, ніж діонісійське, одначе наприкінці вірша ви вже так надто виявляєте всі смислові зв’язки, що він перестає дарувати блаженство захоплення, а натомість стає чимось на зразок фундаментальної будови, кожна деталь якої – прогнозована і логічна настільки, що високий намір архітекта ризикує вмерти непрочитаним. Якщо рефлексія читача у поетичному тексті раптом (зненацька) наштовхується на словесні парадигми на кшталт „золотої середини” (брутальні, неприкриті) та ще й забетоновані дієсловами наказового способу, його уява найтрагічнішим чином осідає – з найвищої гілки естетичної втіхи – на самісіньку долівку моралі. Думаю, що в текстах такого штибу (особливо – наприкінці) не варто йти від морального. Це колись і справді було звичним і звичайним у мистецтві, але вже дуже давно. Сьогодні ж мистецтво вимагає на своєму полі не моралі, а радше мітологої та музики. Іншими словами – моральне не здатне дати справжньої чистоти тексту.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 18:20:09 ],
на сторінці твору     "***"  

О, стільки тут експромтів! Красно дякую всім і за оцінки і за співтворчість.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 20:52:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Кленом осенним заснуть сумею ль? -
Вряд ли, иной расчёт…

оце дуже красивий порух руки перекладача, дуже мивовільний і витончений. Моє захоплення!
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 23:01:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Якби я орієнтувався при написанні віршів на те, звідки ви повернулися, я б мабуть нічого не писав. Мені не здається, що внутрішня драматургія - обов'язкова для ліричного вірша. Якраз і хотілось чогось описового. А якщо ви звернулися до архаїчного компонування сонету, і хочете апелювати до мене середньовічними італійцями, то натомість пораджу вам звернутися до сонетів Павличка, Андієвської і Зерова. Про слонів і моську одверто не зрозумів. Поясню щодо наголосів - у художньому тексті можливі авторські наголоси. Збіги приголосних до трьох включно я у своїх текстах допускаю і надалі допускатиму. В останню чергу, пишучи вірш, я думаю про тематику.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 23:09:49 ],
на сторінці твору     "***"  

Вже друга рецензія в такому ключі. Шановний пане Санніков, зі мною не варто навіть пробувати бути ущипливим. Ваші натяки (всі) пролетіли мимо. А те, що кожен автор, який працює серйозно, користується довідковою літературою, - не бачу в цьому нічого поганого. Щодо Інтернет-помічників, ви прикро і серйозно помилились. Такі слова од когось іншого може б навіть мене принизили. Я користуюсь тільки серйозними академічними виданнями - щоб ви знали надалі. А щодо "життя - гниття - дитя - каяття" - то я вважаю такий стан речей для себе не тільки припустимим, а й цілком нормальним. В протилежному випадку я би не довзволив собі публікувати цього тексту.

Мене дуже дивують люди, які, стільки уваги віддавши техніці, проходять мимо змістово-емоційного тла. Тому підозрюю, що навряд чи ваші рецензії будуть мені корисні. Позаяк, творчих вам успіхів.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 23:18:38 ],
на сторінці твору     "***"  

Побіжно ознайомився з вашими творами. Стало зрозуміло, чому ваші рецензії саме такі.

Соне́т (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде чи абаб, абаб, ввд, еед тощо.

Оце, власне, є визначенням сонета. А ідеї щодо його змістового наповнення та особливості композиції - це лише традиції написання, які з часом змінювались, і змінюються досі. Не хочеться лякати вас іще раз стовпами "укрсучліту", до яких ви з доброго дива однесли неокласика Зерова, шістдесятника Павличка і вирафіновану представницю Нью-Йоркської групи Андієвську, але хочеться згадати ще одне ім'я (побіжно)- це Максим Стріха. Поцікавтеся на дозвіллі, що він писав про саму ідею сонета. Про фіксацію минулого, незважаючи ні на що, і т.д. Може, тоді ви перестанете цікавитись виключно формою і зрозумієте, що міра не лежить там, де немає міри.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 23:21:02 ],
на сторінці твору     "***"  

Жодних образ. Тільки сумніви.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 23:25:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Навзаєм. Вам також - рясних плодів на творчій ниві.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 23:29:03 ],
на сторінці твору     "***"  

Мені більше до вподоби збіг приголосних вкупі з неправильним наголосом, аніж така протиприродня інверсія.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-19 23:33:16 ],
на сторінці твору     "***"  

Я - за.
Коментатор Андрій Левковський, [ 2012-08-20 14:11:10 ],
на сторінці твору     "***"  

У сонеті всі слова набувають особливого небувалого відлуння. Як під склепінням. Хто писав, то мабуть знає.