Володимир Бандура (1950)
|
Я не шкодую, що підносив прапор
В жнива на Маркіяновій горі
|
Вікіпедія , знайти Володимир Бандура
Відьма кохання
Тиха ніч.
Ми на місячній стежí одні,
Той гарячий дотик ніжних пліч
І твої цілунки вогняні.
Літня ніч.
І тремтіння ошалілих пліч
І шаленство впасти в лоно трав
Я так покохав!
Та не знав
Тих жіночих приворотних чар,
Ти любові випила нектар-
О, якби про це я знав!
Над моїм
Насміялася коханням ти,
Ті хвилини щастя, гіркоти
Я навік прокляв!
Приспів:
Бог
дав покарання
За давнє кохання,
За чорнії мрії,
Зваби в думках.
Чом
рвеш моє серце
Ще до тепер ти,
О, відьмо кохання
Каро моя?
Як
тяжкії жòрна
За духа зухвальство
За пристрасть кохання,-
Кара моя!
Геть
хлопці минайте
Клич відьом кохання,
Бо серце отруять,
Розум вкрадуть.
(музика автора) 24.03.2025