Вірші - Юлія Вітер - Поетичні майстерні


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Юлія Вітер (1980)

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

• панна йде

там де яро цвіте горобина
понад сонною балкою мертвих мечів

• Что замысел?

Что замысел?
одна пыльца

• не бійся, друже, це лише зима

не бійся, друже, це лише зима
зім’яла злототкані хоругви,

• мито

я сплачу це мито, любий,
на догоду листопаду.

• на Вы

Октябрь идёт на Вы*
решительно и строго,

• Дракониды летят!

Совсем домовой обезумел,
дерзит и бояться забыл,

вересне-звабнику ще не тікай
смійся жоржинно

• осінні ілюзії

латунні вечори немов швейцарці
стоять на осторожі холодів

• ранети

видзвонюють ранети у саду
позолотила осінь їхні душі

• не клич ім’я печалі уночі

не клич ім’я печалі уночі,
бо прийде і усядеться напроти,

• поринає серце в музику осінню

поринає серце в музику осінню,
ціпеніють ранки – чують холоди.

Переглянути всі твори з цієї сторінки