Автори /
Юлія Вітер (1980)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
панна йде
•
Что замысел?
•
не бійся, друже, це лише зима
•
мито
•
на Вы
•
Дракониды летят!
•
міт
•
осінні ілюзії
•
ранети
•
не клич ім’я печалі уночі
•
поринає серце в музику осінню
Переглянути всі твори з цієї сторінки
там де яро цвіте горобина
понад сонною балкою мертвих мечів
понад сонною балкою мертвих мечів
Что замысел?
одна пыльца
одна пыльца
не бійся, друже, це лише зима
зім’яла злототкані хоругви,
зім’яла злототкані хоругви,
я сплачу це мито, любий,
на догоду листопаду.
на догоду листопаду.
Октябрь идёт на Вы*
решительно и строго,
решительно и строго,
Совсем домовой обезумел,
дерзит и бояться забыл,
дерзит и бояться забыл,
вересне-звабнику ще не тікай
смійся жоржинно
смійся жоржинно
латунні вечори немов швейцарці
стоять на осторожі холодів
стоять на осторожі холодів
видзвонюють ранети у саду
позолотила осінь їхні душі
позолотила осінь їхні душі
не клич ім’я печалі уночі,
бо прийде і усядеться напроти,
бо прийде і усядеться напроти,
поринає серце в музику осінню,
ціпеніють ранки – чують холоди.
ціпеніють ранки – чують холоди.