Олена Хвиля
|
Завжди напружено, бо завжди - проти течій.
Так - навпростець - де спалює мета.(Є.Маланюк)
|
Привіт усім!
Вдячна, що завітали!
Я з найкращого міста Кіровограда, я з найкращої країни України.
Я щаслива з того, що я є, що ви є, бо радіти потрібно кожній людині, кожній хвилині, кожному слову.
Радіймо разом!!!
***
Мій гарячий полковнику – щит нагород і медалей,
ти достойно прожив ці сто років земної краси.
Віють спогадом стіни і німо всміхаються кралі
із пожовклих світлин через подвигу твого часи.
Не під силу тобі цей прихід змолоділих формацій,
зовсім інше життя без вогню, канонад, блокпостів -
залишився самотній без роду, без племені й нації
тільки вперто чекаєш нізвідки порожніх листів.
Мабуть, важко збагнути, що світ цей, відкритий для тебе,
породив лиш один вибір – в Лету, чи мертво жити,
Що для когось твій подвиг - яскравий салют зрідка в небо
і дешевий букет раз на рік під гранітні плити.
Що не буде ні залпів, ні зброї… і пам’ять притише
смерть усіх сподівань, втрату віри, надії, друга…
Ні, полковнику любий, ніхто вже тобі не напише!
Тож попереду ще таких самих сто років туги.