Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Надія Таршин (1949)

Інфо
* Народний рейтинг 5.370 / 5.46
* Рейтинг "Майстерень": 4.548 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Переглядів сторінки автора: 58106
Дата реєстрації: 2012-10-25 10:43:58
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2025.04.03 14:41
Автор у цю хвилину відсутній

Найновіший твір
***
Я багато про що промовчу
Перемучуся, перехворію,
Бо з дитинства я знаю межу
За яку заступати не смію.

Мабуть ті повоєнні роки
Залишили у спадок терпіння.
Нам тоді ще було невтямки
Про далекі краї і везіння…

Ми щасливі були уже тим,
Що весна босонога надворі,
Що із дому уже навтьоки
Ми босоніж на луки, у гори…

І у праці щоденній росли
За спортзали було пасовище.
Як багато тоді ми могли:
Хто прудкіше, хто далі, хто вище…

Поспішали на поміч усім:
До солдатки-вдови - до Федори,
До старенького батюшки в дім,
Бо і Він був розрадою в горі.

І у храм ми охоче ішли,
Там у душі вкладалася віра,
Не скажу, що були ми святі -
На усе в нас тоді була міра.

І про принца на білім коні
Ми тоді ще і гадки не мали
Усього досягнути самі
Намагалися і досягали.

Я не знаю цікаво чи ні
Про колишнє сьогодні читати,
Як усі ми і ночі, і дні
Проміняли усе це на чати.

03.04.2025 Надія Таршин