Автори /
Олександра Холод
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Ти є, ти справді, ти існуєш?
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Схололі руки лід не плавлять
І не беруться до письма,
І не беруться до письма,
Себе жалію. Хай намарне,
Не переможе втрат потік.
Не переможе втрат потік.
Чому квіти ростуть на руїнах,
Де, здавалось би, вічна скорбота
Де, здавалось би, вічна скорбота
Паралелі
І. Це моє існування, не життя.
І. Це моє існування, не життя.
Забудь мій номер телефону.
Бо я серйозно. Все. Забудь.
Бо я серйозно. Все. Забудь.
Я напишу свій вірш на ковдрі ночі
Нерівними рядочками уздовж.
Нерівними рядочками уздовж.
На тонкому вістрі танцює душа,
Обернена в тихий сум літа.
Обернена в тихий сум літа.
Ти є, ти справді, ти існуєш?
Ти марево чи ти живий?
Ти марево чи ти живий?