Причепурились хризантеми,
Бо вмилися дощем, в саду,
Вдягнули різні діадеми,-
Вітають осінь цю руду.

Печаль в думках, зворушить душу,
Краса розтане, як той сніг,
Змиритись я, закону мушу-
Не зупинити часу біг

Позолотить дерева осінь
І хризантеми ще прийдуть-
В життя моє, неначе гості,
В суцвіттях , щастя принесуть.

Торкнеться сонце, лагідно руки,
Теплом осіннім соромливо,
Відчую це я шкірою щоки,
Що промінь грає вже фальшиво.

Сколише вітер, гілку у саду,
Закруте листя під ногами,
Загубиться у вільному танкУ,
Нависнуть всі холодні гами

Муркоче киця , сіра , під вікном
І шелест осені підтрима,
Котячий спів...І вкриє Землю сном,-
Магічна пилина незрима.

А я чекаю тебе знов і знов,
Щоб в цій красі велась розмова,
Кицюня візьме ноти всі нутром,
Накриє пристрасть нас шовкова.

Осінь ця жовтнева привела,
Барви , які мають листя,
Та букет яскравий піднесла,-
Смуги всі життя зійшлися.

Жовтий колір - сонце осяйне,
Золотить промінням поле,
Доля і коханнячко моє,
У багрянім щасті тоне.

Зелень зустрічає де-не-де,
Цю енергію вберу всім тілом,
Прохолода з неба підійде,
ОбіймЕ , полине світом.

Жаль, хоч рідко, листя є сухе,
То моя печаль і смуток,
Та назустріч зимонька іде,
Вдалині морозний згусток

Доторкнеться ниточка журби,
Хризантеми ще із цвітом,
Я беру з любов'ю всі роки,
З різнобарвним , дивним світлом.