Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Валя Савелюк (1968)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-11 13:17:10 ],
на сторінці поезії     "***"   Геник Леся

"Є знання, а де ж твої висоти?" - Лесю, от Ви і сказали про саме головне...
якою не була б реакція оточення, але я (щиро вражена Вашим інтуїтивним відчуттям) усе таки скажу: справа в тому, що люди пишуть вірші (обмежимося цим колом людей) на трьох рівнях (на четвертому - жменька - генії...) перший рівень - емоційний (таку поезію найчастіше називають жіночою, зовсім безпідставно вкладаючи у це означенння зневагу); другий рівень віршування - інтелектуальний (тут в основному трудяться чоловіки, тому, оскільки це рівень "вищий", чим емоційний (умовно вищий, бо що то є інтелект без емоцій - робот, механізм), то вони і вносять смак зневаги до емоційного рівня творчості... а третій рівень (хто "вібрує" у цьому ритмі, той знає, що статеві відмінності значення для творчості тут уже не мають) - це рівень ВІДЧУТТІВ... от на цьому рівні "живе" душа... яка і перетворює розрізнені слова і значення, які поставляє їй свідомість, поєднує, фокусує, трансформує - СИНТЕЗУЄ, надаючи їм глибшого значення і "ширшого" багатопланового звучання... тобто, одухотворені думки і образи стають тим, що називається Поезією... коли закони математики уже мовчать: бо сума значень окремих слів, із яких складаються фрази, недорівнянно нижча, чим сума ЗНАЧЕНЬ, яких вони набувають, як фрази ПОЕТИЧНІ, поетичними вони втають завдяки "втручанню" у процес Душі (як енерго-інформаційної матриці, голограми часів і просторів, як частини Вселенської Душі)... тут уже склади не рахують, але й словом не поступляться - не можна гратися словами, як різнокольоровими пацьоринами... інакше з рівня відчуттів - виженуть...

звичайно ж, те що я оце "ваяю" - чисте марення, особливо для "інженерів" від віршування, які точно знають, як треба (за трафаретом), і все скрізь агресивно контролюють...

такі речі можна відкидати, але вони від того не зникають...
тому - хай там кричать скільки завгодно і викидають мене звідки хотять - я поставлю тобі найвищу оцінку - більше, мабуть, не буду тебе читати, щоб не роздувати твого "рейтингу" і не викликати недоброзичливості...
знаю, що на сайті багато різних людей, багато Поетів - це навіть теорія вірогідності потвердить... мені не пощастило на початку... але нічого не трапляється випадково...

я шаную Творчість твою і сердечно, і "теоретично обгрунтовано"... отже, свідомо...

Є знання, а де ж твої висоти?

Де твоє правічне і святе?
Заростає стезя бур’янами.
Ніби є, та дивишся - не те
Під пихою креше межи нами... -
власне, це те ж, про що і я... от Вам і приклад...)))
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-11 17:50:36 ],
на сторінці поезії     "***"   Геник Леся

Вам, Юлю, не диктують?... але це станеться, якщо будете вперто домагатися - писати і думати... не про чиїсь похибки і "нетаковості", а про те, що Ви їхочете сказати і як саме... коли Вам почнуть диктувати - Ви все самі зрозумієте... знаєте, вірші сняться... готові... зримо-словесні... на жаль, у момент просинання у цю реальність - розпадаються: "картинка" зникає, а от слова можна встигнути вхопити - пару рядочків... і тоді це - вірш...
не вірите? іяк хочете, бо у кожного це відбувається по своєму...
але отакі претензії і суперечки - це зовсім до поезії і до творчості вцілому стосунку не має... це війна амбіцій... агресій і рейтингів...

а Лесі є чим пишатися - і собою, і Віршами, які вона "матервалізувала" у слова...
у Вас теж гарні вірші, але читати ВАс зараз, чи писати Вам щось про Вашу творчість - тільки розгойдувати цього човна... але, бачу, тут комусь дуже хочеться бурі...
Коментатор Валя Савелюк, [ 2012-11-15 22:30:24 ],
на сторінці поезії     "Дороги у Вічність"   Геник Леся

Лесю!.. передчуваю, якими "виверженнями" знову нагородять нас обох (мені приватно не зрозуміло з яких причин - недоброзичливі люди, які пишуть САМОпринизливі і навіть брудні - вони називають це - "пародіями"... хоча пародія має бути сильнішою, вищою, талановитішою за вихідний твір, окрім того, що пародія - це дотепне висміювання недоречностей, недолугостей якихось, а не САМОбрутальність... але то вже - хто як дотепувати здібний...) Дякую Вам за щирість, за висоту почуттів - ВІДЧУТТІВ Ваших...

закриваю голову руками і більше заглядати сюди не стану, бо осоь-ось почнеться тут, і Вас, під цією світлодуховною посвятою мені - третя серія "марлезонського балету"...

боюся... і найбільше - за Вас... хоча розумію Ваш вчинок, як відчайдушний...

мені вірш сподобався... "Наче Господній Грааль..." - чи можна прагнути і сподіватися почути за життя більшого?.. дякую Вам сердечно і душею...

зараз...