Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Єрох

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Ретро Лю, [ 2007-01-04 16:47:33 ],
на сторінці поезії     "Я вдягаю слова"   Єрох Олександр

Коментатор Володимир Замшанський, [ 2007-01-05 08:12:25 ],
на сторінці поезії     "Пий козаче"   Єрох Олександр

Не знаю, що й відповісти...

Відносно мого вірша - залишу все як є(вже звик).

А твій, про козацтво...
Саме написання "кульгає", в тому плані, що в рядочках пов"язаних між собою римою немає відповідної рівності по кількості складів.
А там де така відповідність є, то не відповідна розстановка наголошених і ненаголошених складів.
Наприклад:

Эта река возвращается в древнее русло,
влагу даря пересохшей долине, и снова
сладкие корни аира растут через ступни,
острые стебли осоки царапают щёки,
вьюн оплетает живот как античную урну.
«Пальцы» Андрей Дитцель

В качестве примера приведен белый стих (концовки строк не зарифмованы). Но насколько красиво он звучит! В том числе и благодаря своему скелету. В строфе пять строк. В каждой строке четырнадцать слогов. Метр выдержан идеально. Если отделить слоги символом «/», безударные слоги обозначить «-», а ударные «`», то получится следующая картина:

/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/
/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/-/`/-/

Це, що стосується правил віршування...

А відносно змісту... Тут потрібно спочатку визначитися яке-ж, власне, твоє ставлення до козацтва. Бо зі змісту це важко зрозуміти.
Наприклад:

"Зажурилась Україна наша й плаче
І нехай в біді та зраді помирає,
І на лицаря ТАКОГО не чекає...."

Слово "такого". Гідного, очікуваного, або нездару
непотрібного? Якого, власне?...

Що стосується мене, то я далекий від того, щоб
зневажати козаків і саме козацтво. Цей період є найбільш яскравим в усій історіїї України.
Якщо здалося, що мій вірш про козаків є зневажливим, то це не так. Він, скоріш, сумний.
Вони жили - як уміли, як могли, як змушували них
до того обставини. Можна довго говорити про те
скільки лиха наробило оте метання "між ханом і паном". Коли поперемінно воювали з "ляхами" проти татар, а потім з татарами проти "ляхів", а потім з
"москалями" - проти тих і інших... А потім зі шведами вже проти "москаля"... Така вже видно наша природа, що не маємо постійності і розуму.
Козацька старшина, як тоді, так і зараз - крає Україну розбратами і зверхнім ставленням до простого "сірого" козака і хлібороба (гречкосія, як тоді них називали).
А якщо вже казати про нас, "сіроманців", то в тому наслідуванні козацтву, яке зараз спостерігається в Україні, вже й не знаєш чого більше - чи смішного, чи гіркого?...
Ось, наприклад, Чорномирдіну дали звання козацького полковника...
Мають свої регалії, амуніцію...
Тільки не зрозуміло де-ж та Січ...
Та зневажати цей стан речей я не берусь. Зрештою - то моя країна...
Коментатор , [ 2007-01-09 01:19:27 ],
на сторінці поезії     "Пий козаче"   Єрох Олександр

1   2   3   4   5   6   ...   17