Не бреши собі
Ти не схожий на бога
Ти не світло у вікні
Ти тільки убогий

Твої слова не мають впливу
Люди є дурнями з ними й без них
Твоє творіння мінливе
Є світом бездушних, холодних, сліпих

Не обманюй мене
Ти не істину кажеш
Ти не знаєш, що добре, що зле
Кістками за гріхи не поляжеш

Не ти землю створив
Ключів не маєш від Раю
Не тобі диктувати мотив
Мого шляху до краю

Не дурися небого
Ти не схожий на Бога
Ти безхатченко думки
І не маєш порога

- Я прохач людності
І не схожий на Бога
Тому я як Бог
У вічній самотності

Не злися любове,
Цей світ тільки для тебе
Єдиний створений мною
Без пекла і неба

Не дурюся, створінне,
Я не схожий на Бога
А думки твої непокірні -
Це тільки дорога

Дистриктами осені,
Де зорі покошені
Ногами ще босими
Йду до коріння життя

Дистриктами значення,
Де хибне призначення
Шукаєш означення,
Якого нема

Дистриктами голими ,
Поколіннями хворими
Минаю дорогу чужу
…До кінця

Означенням вічності
Як промінь логічності
Приходиш до рішення –
Дистриктів нема

Думками відносними
Ногами від осені,
Де зорі покошені
Йду від дистриктів життя

23.11.2012