Автори /
Анастасія Голумбовська (1993)
|
Рубрики
• Депресивний 2010. Як все починалось.
• Анабіозний 2011. Як все продовжувалось.
• Відроджувальний 2012. Як все змінилось.
• 2013. Рівновага, порушена думками
• 2014. Ти.
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
так мало
•
Зупинитись
•
Не знаєш
•
Стались Вони
•
Осінь-2013
•
Осінь 2013
•
нежить - не жить
•
Ться.
•
На грані щастя
•
Такі, як ти
•
Новому герою
•
Не збулись
•
Столиця
•
Хворію
•
Перекроїли
•
Люди, люди.
•
Ясик
•
Лист
•
Считалочка
•
Плесень
•
Такое
•
Анабіозне щастя
•
Дивний хлопець
•
2012-е слово
•
Фест
•
Сьогодні осінь плакала зі мною
•
Шрами
•
Останній
•
Несказане й ніколи не почуте
•
Зимовий
•
МИ
•
Vermillion
•
Старое прощальное письмо
•
Sick
•
Віршем від чужого імені
•
Анабіозно гарно
•
Зайве
•
Я есть я
•
Кто я такая
•
Люблю
•
Всё забирай!
•
Как тяжело...
•
Поезд
•
Час діяти
•
Слова тут зайвії...
•
Суицид
•
Пускай молчат
•
Зачем?
•
Последний полёт печали
•
Виписки на полях
•
Не вірю
•
Боюсь
•
Наболіле
•
Пам'ятаєш?
•
Перший. З чого усе почалось.
•
Коли довкола темрява
•
Безмузний
•
Утренний
•
Час
Переглянути всі твори з цієї сторінки
так мало слів,
ще менше у них сенсу.
ще менше у них сенсу.
Хочу зупинитись
на тобі та над тобою
на тобі та над тобою
Знаєш, не вмію дихати без тебе -
у нас одні легені на двоїх,
у нас одні легені на двоїх,
Розчинялись у воді акварелі,
й не гірчили чаї,й не кінчалися ночі.
й не гірчили чаї,й не кінчалися ночі.
Сьогодні дощить. Дощить пустослів"ям.
Наша ж осінь не почнеться ніколи.
Наша ж осінь не почнеться ніколи.
Сьогодні дощить. Дощить пустослів"ям.
Наша ж осінь не почнеться ніколи.
Наша ж осінь не почнеться ніколи.
я би не йшла,
та чомусь вічно потрібно.
та чомусь вічно потрібно.
Без тебе
не пишеться, не дихається
не пишеться, не дихається
Мій персональний Бог
й моє прокляття,
й моє прокляття,
Таких, як ти, не відпускають,
Тримають вічністю за руки.
Тримають вічністю за руки.
Сховай мене від всіх
десь там, в кишенях,
десь там, в кишенях,
Ми не збулись,
як мрії мільйонів,
як мрії мільйонів,
Підвітринна гниль,
жебраки та дорогі машини -
жебраки та дорогі машини -
Іноді я тобою хворію,
тяжко, хронічно,
тяжко, хронічно,
Колись я бачила,
Як говорила вона
Як говорила вона
Люди, люди
надто шумно
надто шумно
Сьогодні зима.
І завтра буде,
І завтра буде,
Привіт, учителю,
пишу листи,
пишу листи,
Прощание. Прощение.
Дни мчались, как мгновение.
Дни мчались, как мгновение.
Запаривая плесень в кружке
И наблюдая трещины на дне,
И наблюдая трещины на дне,
Мы все так много лет
Болели безысходностью -
Болели безысходностью -
Зима.Анабіозне щастя.
Емоції морозом вкриті.
Емоції морозом вкриті.
Дивний хлопець
із сумними очима
із сумними очима
Він пише вірші
Не мені й не для мене,
Не мені й не для мене,
Ми замовкали, коли лунала музика,
І говорили, щоб тишу поламати.
І говорили, щоб тишу поламати.
Сьогодні осінь плакала зі мною
І хмарами,як я руками,очі прикривала.
І хмарами,як я руками,очі прикривала.
А він казав,що сенс життя – це я,
Що я в душі залишуся навіки,
Що я в душі залишуся навіки,
Останній крок і в нікуди,
Останні сльози найсолодші,
Останні сльози найсолодші,
Вишкребу ім"я її на стіні,
Намалюю квітами магічні очі.
Намалюю квітами магічні очі.
Сніг сховав ще глибше несказане,
І морозом покрились вуста.
І морозом покрились вуста.
Втопили мрії в алкоголі,
Розбиті вщент життям.
Розбиті вщент життям.
Просякнутий нею я наскрізь,
Вона мій біль, мої страждання.
Вона мій біль, мої страждання.
Прощай, моя далёкая звезда,
Ты никогда не будешь рядом.
Ты никогда не будешь рядом.
Когда же смерть?
Когда же тишина?
Когда же тишина?
Коли все застигало,
Я дивився знов на неї:
Я дивився знов на неї:
Цей холод.Ізсередини.
І страх забути все.
І страх забути все.
Вона спить із дощем,
Коли всі вікна сковані морозом,
Коли всі вікна сковані морозом,
Я есть время,что раны излечило,
Я есть шрамы на сердце и руках,
Я есть шрамы на сердце и руках,
Лишь тень преследует меня
По улицам пустым и мокрым,
По улицам пустым и мокрым,
Всегда,как призрак,позади,
И молча по следам твоим.
И молча по следам твоим.
Оставь меня и сердце рядом положи.
Хотя не надо-забирай остатки,
Хотя не надо-забирай остатки,
Как тяжело, когда плюют мне в спину,
И кроме маски только видят пустоту,
И кроме маски только видят пустоту,
Сквозь пустоту в никуда,
Сквозь жизнь и к концу,
Сквозь жизнь и к концу,
Можеш сидіти і далі у цій кімнаті сірій,
Можеш чекати вічність на відчинені двері,
Можеш чекати вічність на відчинені двері,
Слова тут зайві і зайвії думки,
Ніхто тут правди не побачить.
Ніхто тут правди не побачить.
Когда пал его верховный Бог,
Когда смысл жизни канул в Лету.
Когда смысл жизни канул в Лету.
Пускай молчат о смерти те, кто с нею не встречался.
Пусть не страдают, кто никогда и не влюблялся.
Пусть не страдают, кто никогда и не влюблялся.
Непостежимое останется непостежимым для меня.
Я лишь одна из миллиардов слепых душ.
Я лишь одна из миллиардов слепых душ.
Я смешиваю слёзы с алкоголем,
И закрываю боли дымом сигарет.
И закрываю боли дымом сигарет.
Втонуло сонце у моїх очах,
Там незаповнених емоцій бездна.
Там незаповнених емоцій бездна.
Я вам не вірю,це все брехня!
Всі ваші посмішки і поцілунки.
Всі ваші посмішки і поцілунки.
Не боюсь я смерті,
Життя боятися потрібно,
Життя боятися потрібно,
Все фальшиве навколо,
Все однакове і пусте,
Все однакове і пусте,
Пам"ятаєш мої очі,
Коли ми вперше зустрілись?
Коли ми вперше зустрілись?
Хочу забыть весну,
Хочу забыть и лето,
Хочу забыть и лето,
Коли довкола темрява,
Час берегти вогонь,
Час берегти вогонь,
А більш писати нічого.
За вікнами зима.
За вікнами зима.
Тот же сценарий:
Нервный мужчина,
Нервный мужчина,
Годинник більше не стоїть.
Історія складається із вчора.
Історія складається із вчора.