•  Ювілейний

Важко. Нагромаджуються втрати,
від яких ніяк не вберегтись.

•  Темнішають життєві небосхили,

Темнішають життєві небосхили,
Спливає часу суєтна вода…

•  Здрастуй, наша зрілосте!

Здрастуй, наша зрілосте! Здрастуй, осене!
От і ми з тобою вже на «ти»,

•  Від літа не залишиться нічого

Від літа не залишиться нічого...
Дні-перестарки в зиму побредуть...

•  Ласкою Божою створена...

Ласкою Божою створена
в хвилю натхнення,

•  Якби про кусень хліба думав Бог

Якби про кусень хліба думав Бог,
якби не мав дозвілля ні на йоту

•  Лютий, лютий, все ти переплутав

Лютий, лютий, все ти переплутав,
Заблукав у зиму — з теплотою,

•  Оця хвилина, ця скороминуща

Оця хвилина, ця скороминуща
Сліпуча мить у спалахах століть —

•  Рядком грішу — покутую рядком

Рядком грішу — покутую рядком.
Вони мені — за злочин і за кару;

•  Прощай, пресвітла радосте моя

Прощай, пресвітла радосте моя.
Тих сліз, яких немає, не осушуй!

•  Майже сонет, майже експромт

О Всесвіте! Почуй мене, почуй!
Хоч зараз не покинь напризволяще

•  Храм душі - душа храму

На радість превелику ворогам
Над вашим храмом знов злетілись відьми!

•  Мир духу вашому!

Мир духу вашому!
О ні!

•  Мале тире між датами двома...

Мале тире між датами двома.
Попереду, позаду — нескінченність.

•  Якби ж то через терни — до зірок!

Якби ж то
через терни — до зірок!

•  Весна стоїть на роздоріжжі

Весна стоїть на роздоріжжі.
Морозом знову узялася,

•  Заіржавілий засув здвигаю

Заіржавілий засув здвигаю,—
Вже стоїть при моєму порозі

•  Стою між двох заметів...

Стою між двох заметів,
Зневажена зимою.

•  Як моя сповна відсидить в тілі

Як моя сповна відсидить в тілі
Строк непосидючая душа,—

•  Не спіть! Чувайте над душами!

Не спіть! Чувайте над душами!
Коли у листопад рушили,

•  Люлі-люлі, мово-колискова

Люлі-люлі, мово-колискова,—
Не орел, не сонце і не меч!

•  Опудало забуте

Опудало забуте стовбичить на городі,
чи молиться, чи молить, чи милостині жде.

•  Сонет

У теплі дні збирання винограду
зустрінь когось. І в очі зазирни

•  Смертоносне, куце, нетривале

Смертоносне, куце, нетривале
Це життя минає стрімголов,

•  Завтра, не завтра… ми знати не можем

Завтра, не завтра… ми знати не можем
Скільки лишилося днів про запас.

•  Осінь, осінь, ти — як сіль на рани

Осінь, осінь,
Ти — як сіль на рани,

•  Над втомленою щедрістю землею

Над втомленою щедрістю землею
Сповняється щорічний ритуал:

•  Як добредуть життєвою стернею

Як добредуть життєвою стернею
Літа мої до старості колись—

•  Боже-побратиме

У хвилину щастя, у годину горя,
Втомлена дрібними справами земними,

•  Щоденно нуждою карає

Щоденно нуждою карає,
Дрiбних не жаліє жал,

•  Блаженний муж

* * *
За І. Франком

•  Листок завис на павутині

* * *

•  Стоять кущі пошарпані шипшини

* * *

•  Цієї осені моїм натхненням станеш

Цієї осені моїм натхненням станеш...

•  Літа літопис згорнеться в сувій

Літа літопис згорнеться в сувій,
Позатираються дати.

•  Святковий Спас на заході у літа

Святковий Спас на заході у літа
Церковним дзвоном сповіщає збір,

•  Розiмлiлий вітер натрусив

Розiмлiлий вітер натрусив
Яблук спілих в трави розігріті.

•  Оплативши сонцем щедре мито

Оплативши сонцем щедре мито,
Теплий серпень починає путь.

•  Святкує липень літа половину

Святкує липень літа половину
I дні стоять, як келихи з вином

•  Монолог Йосифа Сліпого

Високий час випробувань наблизивсь
Моєї Вiри — злом чужих ідей.

•  Розгоряється вогнище в ніч на Iвана Купала

Розгоряється вогнище
в ніч на Iвана Купала,

•  На дні душі лежать мої пісні

На дні душі лежать мої пісні,
Як скарб старий лежить на дні морському.

•  На семи розхристаних вітрах

На семи розхристаних вітрах,
По чужих квартирах i кімнатах,

•  Так, відкладаючи щастя на потім

Так, відкладаючи щастя на потім,
Наймити вічні грузнем в роботі.

•  Мiсячна ніч

Мiсячна ніч! В заколисані трави
Падають стрімко розгублені зорі.

•  Чи два десятки зболених віршів

Чи два десятки зболених віршів
Спасуть поета в день Страшного Суду?

•  Перші весняні грози

Перші весняні грози. Перші духмяні зливи
На тополині бруньки, на черешневий цвіт,

•  Нарешті тепло. Вишні розцвiли

Нарешті тепло. Вишні розцвiли,
На тисячі свічок панiкадила.

•  Пiд молодими небесами

Пiд молодими небесами,
Перечекавши холоди,

•  Квiти весни найбіліші

Квiти весни найбіліші
Кинулись людям під ноги.

•  Я весні i цей рік не чужа

Я весні i цей рік не чужа.
Знову ця велика таємниця:

•  Вже тепло

Вже тепло. Вже голуби п’ють
воду з калюж відталих.

•  Що ж тепер робити, весно слабосила?

* * *

•  ГРIШНИЦЯ

Немає сили довше буть святою.
Я в грішниці іду. Пiдпалюю мости.

•  Закоханість — щастя і подив

Закоханість — щастя і подив,
І погляд в зірки, горілиць.

•  Я не шукаю зустрічі з тобою

Я не шукаю зустрічі з тобою,
Своєю згубою, облудою, бідою,

•  Я співатиму Пiсню Пiсень

Я співатиму Пiсню Пiсень,
Бо сьогодні коханням хвора.

•  Подай, життя, життєво необхідне

Подай, життя, життєво необхідне,—
ні віллу, ні басейн, ані кольє,—

•  Ми вiдвикли від зим суворих

Ми вiдвикли від зим суворих —
Парниковий ефект взнаки.

•  Минають за хвилиною хвилини

* * *

•  Моя глупото! — Біблію читай!

Моя глупото! — Біблію читай!
«Перед свиньми не розсипайте бісер».

•  Ніякого «срібного віку».

Ніякого «срібного віку».
Бряжчить нахабніюча мідь.

•  «Засохлi стебла деревiю»

Засохлi стебла деревiю
Стирчать з холодної землі.

•  «У когось від Рiздва i до Рiздва»

У когось від Рiздва i до Рiздва,
А в когось від розп’яття до розп’яття.

•  «Сади цвітуть весільною фатою»

Сади цвітуть весільною фатою,
Радiй, земля, — сади твої цвітуть!

•  «Зупинись, зупинись, бо ще Осiнь не вся вiдгорiла»

Зупинись, зупинись,
бо ще Осiнь не вся вiдгорiла,

•  «Падають зорі з Нiчного Ковша»

Падають зорі з Нiчного Ковша,
Серпень готує обжинки.

•  «Дивитися — аж сліпнути від болю»

Дивитися —
аж сліпнути від болю!—

•  «Все менше тих, хто думає і чує»

Все менше тих, хто думає і чує...
Імперія Матерії навкруг.

•  «Хризантеми розхитує вітер»

Хризантеми розхитує вітер,
Клапті снігу підсвічують мить,

•  «Земля моя осіння i печальна»

Земля моя осіння i печальна,
Земля моя печальна, золота,

•  * * *

Вiд безвiстi загублених зірок
Приходим тілом в руки повитух,