Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Максим Колиба
Автор
Вірші (12)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (1)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Художня проза ⁄
Переглянути все
•
Я йду до Тебе, Господи
Художня проза
Я йду до Тебе, Господи
Плаваю. Як вічне море, що хвилюється через наступний шторм. Сутінки нахиляються і закривають очі теплим покривалом. Якщо вічність буде линути музика, то це вона. Скрипка як смуга життя. Її звук розписує криві на полотні подиху. Дихання очищується під невидимі кришталеві сльози.
Залишись у мені.
Очищення. Моя душа поринає у невимовну безодню танцю з вітром – моїм вічним другом. Блаженне витання у світлі цих звуків – моя сила. Я бачу її. Усвідомлюю всю міць божественного дихання. Щось розказує мені, що треба йти далі, попливти далі в море, відчути силу бурі та отримати сонячне тепло після неї.
Дозволь мені сміятись разом з Тобою.
Розростаюсь, як повітряна кулька, але я – ніжний на дотик. Моя основа – світло-жовтого кольору. Протуберанці розходяться далеко, розростаються і жадібно з’їдають сірий хаос. Моя любов говорить про росяні світанки і шелестіння листя бузку. Про чисте післягрозове повітря і усмішку мого Сонця. Моя любов співає. І на її віях танцюють крапельки сліз, вона ж не може всього пояснити...
Я йду до Тебе, Господи.
Ніч на 8 лютого 2008 року.
Коментарі (1)
Народний рейтинг 5 | Рейтинг "Майстерень" -- | Самооцінка -
Вгору