Автори /
Максим Колиба
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Серце
•
Сонячний звір
•
Ми летимо
•
Зорепад
•
Білий
•
Крила ангела (2)
•
Крила ангела (1)
•
тихий
•
Пертурбація
•
Зимовий етюд
•
Під небом літають ангели...
•
Осіннє листя
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ти чекаєш надворі стомлено.
Очі дивляться, очі споминів.
Очі дивляться, очі споминів.
Коли тихий, заплаканий
Сонячний звір
Сонячний звір
Ми летимо, ми летимо,
Розмахуючи крилами.
Розмахуючи крилами.
Зорепадом літають
Замучені мрії.
Замучені мрії.
У вухах лиш шепіт бажань нових ангелів.
Мучить думки нерозбірливість слів.
Мучить думки нерозбірливість слів.
Твої очі пахнуть зорями,
Що на небі розростаються
Що на небі розростаються
Плаває вітер в сріблястім тумані,
Горне у жмені пелюстки сніжинок.
Горне у жмені пелюстки сніжинок.
Тихо прокинеться сонце над морем,
Солодко кине свій погляд далекий.
Солодко кине свій погляд далекий.
Заспокоївся новими барвами,
Усміхаєшся новими зорями.
Усміхаєшся новими зорями.
Золоте мерехтіння снігу
Заспокоюється під ногами.
Заспокоюється під ногами.
Під небом літають ангели,
Із нього падають зорі.
Із нього падають зорі.
У місті падає осіннє листя,
Вкриває землю золотим намистом.
Вкриває землю золотим намистом.