Нарешті я знайшов її. Вона сиділа на лавці намагалась стримати сльози і нервово курила гадаю далеко не першу сигарету. Парк поступово скидав жовте листя і мені найбільше зараз хотілось просто спостерігати за цим дійством але... Я підійшов і сів поруч. Вона жодним порухом не зреагувала на мою появу а довге волосся закривало від мене її лице. Та все'дно ми дуже добре знаємо одне одного. Я правицею узяв з пальців сигарету і показово загасив її об свою ліву долоню:
- Мені боляче від того що ти куриш.