Автори /
Віталій Альощенко (1980)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Зовсім не соромно...
•
Ніцше 2013
•
Літо
•
Місто
•
Беззсоння
•
Ранок
•
Самурайське
•
Найдовша ніч
•
Міста,Предсвяткове.
•
Тепла зима
•
Сулла
•
28 - е листопада
•
Рік біля року...
•
Листопад
•
Знову
•
У вечорі мов...
•
Передчуття зими
•
Це ж...
•
Зі слова...
Переглянути всі твори з цієї сторінки
зовсім не соромно
і не страшно
і не страшно
від застиглих посмішок химер
на початку червоних жнив
на початку червоних жнив
До зношеного дрантя
суші,горбів і городів
суші,горбів і городів
Ось місто яке
ніколи не спить
ніколи не спить
У чаші плафонів
з яких завбачливо викручені
з яких завбачливо викручені
Прокидаєшся після вчорашнього пива
такий заспаний
такий заспаний
Яке життя,таке й васабі
зелене,прикре і гірке
зелене,прикре і гірке
Тонкий шар першого снігу
такого пізнього
такого пізнього
1
Міста порослі мармуром і мохом
Міста порослі мармуром і мохом
Грудень у старому дранті
йде закинутими коліями
йде закинутими коліями
Я пройду повз вас
по околицях днів
по околицях днів
ти впізнаєш цей день
за відбитками
за відбитками
Рік біля року,як кістки,що погано зрослись
перші почують грядучу негоду
перші почують грядучу негоду
Листопад із осіннім передозом
вполює нас немов яких екзотів
вполює нас немов яких екзотів
ранкові кроки
тупими ножицями
тупими ножицями
у вечорі мов в шальці терезів
покладене вечірнє,мідне сонце
покладене вечірнє,мідне сонце
Тут вціліли
лиш Осінь і Ти
лиш Осінь і Ти
Це ж неповторно,як відбиток пальця
і це ж банально,як останній подих
і це ж банально,як останній подих
Зі слова надерли лика
не зичачи комусь зла
не зичачи комусь зла