напиши мені. листа.
паперового. з ароматом.
напиши мені.`дорога`.
щоб зігрілося серце раптом.

напиши мені. усе.
що не смів сказати в очі.
уяви моє лице.
і пиши мені. щоночі.

обійматиму. цей лист.
тремтячими руками.
і бажатиму, щоб колись.
обійняти й тебе. хоч рядками.


07.03.2013

Із дня на день мене вкриває
бурхливий океан думок
і через те не обіймає
мене спокою ніжний шовк.

Я потонути в них не прагну
бажаю спокій лиш знайти
і напоїти душу спраглу,
думки забути і втекти.

Лиш зачекай мене, спокійно
лиш дай секунду, щоб піти
і ось. думкам моїм замрійно
іти. пливти в твої світи.́


06.03.2013

Ніч ніжна. Ми самі.
Зима і філіжанка кави.
Ти пам"ятаєш? Звісно ж ні.
Тобі давно це не цікаво.

Прости набридливий мій біль.
Тобі я пошепки сказала.
Чекаю, щоб сказати: мій.
Хоч вже себе тобі програла.


03.03.2013

Я не чекатиму. Я не чекатиму.
Я пам"ятатиму. Тебе.
Любов ховатиму. У серці м"ятому.
Хоча, не вірю. Не мине.

І цокотітиме. І променітиме.
Лише час. Для нас.
Надія житиме. Кохання житиме.
Вогонь горить. Не згас.́


02.03.2013

Як ми чекали на весну.

Як пробудитися хотіли.

І ось струсили нас від сну.

Холодним вітром віють сили.



Вже не чекайте на ніщо.

Робіть усе, що не зробили.

Не думайте про те, якщо.

Здійсніть усе, що так любили.́́


02.03.2013

Лиш я - це я. Одна єдина.
Без зайвих слів про це скажу.
Кохана - ні. Жива - можливо.
Так мало літ я тут ходжу.

Яка насправді? Вам судити.
Себе ганити не спішу.
Не треба вам мене любити.
Бо я ж вас́ всіх бо не люблю.

23.02.2013

Мене нема і нас нема.
Лиш ти є сам. Окремо.
Мине зима, любов моя.
Не стане нас, без тебе.

Чистий кришталь - оця сльоза,
що литиметься вічно.
Мине зима, любов моя.
Поглянь мені у вічі.

Для нас мине і біль, і час.
Цвіт викине морози.
Кохання хай зупинить нас.
Хай виллються всі сльози.


17.02.2013

Не чекайте від серця вічності.
Від бездушності - теплоти.
Збавте оберти прагматичності.
Замініть ваше "я" на "ти".

2013

Прокинулись. Ранком.
З легким сніданком.
Квіти під нашим ґанком.
День укрили серпанком.

Ми були. Із.
З думками. З Ремарком.
Нас чекали. З світанком.
Життя трапилось. Ранком.


25.01.2013

Я кохатиму тебе, я кохатиму вічно.
І ліси, і поля, і річки, і дуби.
Все, що було до того - повторялось предвічно.
Не чіпай ж бо колишнє, те життя не проспи.

11.01.2013

У світі забагато ідеальностей,
що часом так і нудить нас від них.
Так стало мало справжніх геніальностей!
І голос їхніх мрій у небі стих.

Все більше цифрових ідей, реальностей.
Катма - великих, збір людців малих.
Замало щастя від речей простих.
І зникне все, лиш буде цвіт банальностей.́


08.01.2013

Душа моя лиш житиме не тут.
У неї вічний буде свій статут.
Душа моя - це стільки душ.
Вважай, лиш ти її не зруш.

Здавалось би, лиш плакать можуть очі.
Та ні, скажу вам ні. Мої не хочуть.
Річками ллються, все шумлять пророчі.
В душі моїй лиш хвилями хлюпочуть.

2012

Кохати дуже ти хотіла,
тому пробачити змогла
і до тих пір його любила
допоки віру берегла.

У те, що він тебе кохає,
що серце береже твоє
насправді ж, він тебе не знає,
а тільки тіло пізнає.


2012

Кохай, кохай його без тями,
І не розкидуйся словами!
Ти можеш плакати, страждати -
не перестанеш ти кохати.
І не старайся, не благай
свою любов не залишай.
Ти в серці берегти повинна
цей жар, цю мить і цю любов
і буде ця любов нетлінна
полум"яніти знов і знов!

Присвячено О. Н.


2012

Ти плачеш? Ні, це просто щастя, що ллється так з моїх очей.
Це просто радість моя перша, після недоспаних ночей.
Подих свободи після втрати , моїх до тебе почуттів,
бо я забула і твій образ у сни вернутись не посмів.


2012

Хотіли правди - вийшло, як завжди.
І навіть очі темні, як мара брехали.
О, Боже! Люди, ким же ми постали?
Любов ? Нема. Добро? Це не здійсниться.
Один на одного якогось лиха злиться,
бо все не так, дурня, брехня, але моліться.

Чи пил, чи ми? Яка тепер різниця?
Так сталось, що не так уже й різниться.
Так дивно, сильно ми себе забрали,
але тепер новими поставали.
Хоча й рабами, хоч не далеко до біди.
Хотіли правди - вийшло, як завжди.



2012

Кохання не минатиме роками.
Якщо воно і справді в нас було.
Мене лиш так кохати зміг без тями.
Котру тобі снігами принесло.

Хоча воно жило у нас думками.
І щастя наяву вже не прийшло.
Не можна ж описати це словами,
що в серці твоїм і моїм було.


13.12.2012

Я дякую вам, люди, за любов.
Також я дуже вдячна за підтримку.
За почуття, що виринули знов,
і за легке тепло ночами взимку.

Я дякую за грози, за сніги,
за все, що в моїм серці так боліло
за довгі і тяжкі часи нудьги.
За все, що бути сильною навчило.

Я дякую вам, люди, за брехню,
яку я так ніколи й не терпіла.
Про щастя ваше Бога я молю,
бо всіх тепер, здається, я простила.


2012