Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Віра Волощук (1973)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Віра Волощук, [ 2013-02-27 11:45:41 ],
на сторінці поезії     "Не блокуйте мене… (пародія)"   Артимович Мирослав

Я дуже рідко сюди заходжу. Здебільшого для того, щоб почитати поезію, яка тут іноді трапляється. І, на превеликий мій жаль, часто натикаюся на зовсім інше.

Прочитала ще вчора вірш Світлани-Майї Залізняк „Опівнічна мантра”. Прочитала її критичні зауваги до вірша пана Артимовича. Устигла прочитати й приватні листи від пані Калиновської зі звинуваченнями та рясним частоколом окличних знаків. Сподівалася, що вранці зайду, а тут уже все втихомирилось: поети пишуть, критики роблять зауваження – так як воно і мало б бути серед людей, серед творців, які поважають себе і своїх читачів. Аж ні – замість творчої атмосфери бачу пародію, де поважний (судячи з фото) пан мститься жінці за те, що вона дозволила собі не вважати його вірш Еверестом таланту. І в цьому випадку я з нею цілком згодна: слова зужиті, рядки відспівані, вірш не дихає. Світлана висловилась коротко і коректно. Наголошую – коректно! Але з усіх куточків ресурсу збіглася адвокатура і дала їй звання „бабці на лавці”. Цю дурницю не забарився повторити і сам автор нетлінки. І тільки після цього (наголошую – тільки після цього!) Світлана дозволила собі теж натякнути на його вік. Усі ми люди, всі ми емоційні, і всім нам можна дозолити так, що не забариться відповідь. Шановна пані Галина Михайлик, звичайно ж, узяла слова Світлани на озброєння, перетворилася на такого собі караючого янгола з щирозлотим мечем у десниці. Панове, це все так не ново! Одвіку слабші й сіріші гуртуються, аби нападати на сильніших і яскравіших. Сьогодні Галя заступилася за Мирослава – завтра Мирослав заступиться за Галю. Так завжди й творилася суспільна думка – безбарвною більшістю.

Щодо цієї пародії. Думаю, що власне пародії тут немає, бо немає тут ні влучності, ні дотепності, ні гостроти. Є надимання щік і пресловуті потуги на „йумор” радянського розливу. Але як же гаряче, з якою готовністю підтримали пародиста „шановні дописувачі”. Не забувайте, панове, що на ображених здебільшого воду возять… А сміється той, хто сміється останнім.

Наостанок.
До пана Мирослава: захищаючи власне творіння, оглядайтеся хоча б, дивіться по чому ходите ногами. Талант талантом, а жінка жінкою.

До пані Галини: Коли цитуєте когось, щоразу замислюйтесь, чи ті цитати справді підтверджують те, в чому ви когось звинувачуєте. А то у ваших коментарях дуже часто відсутній логічний (причинно-наслідковий зв’язок). Про вашу пародію на вірш „Бути” я навіть говорити не хочу. Моя бабуся в таких випадках казала „чув дзвін, та не знає, де він.” І нарешті – скочуватись у розмові до грубої фамільярності дозволяють собі ті, які „академіїїв не закінчували”. Зробіть висновки.

До пані Людмили: Передусім, мене дуже непокоїть ваша пунктуація. Така кількість знаків підряд свідчить про мовний параліч – і це мінімум. А ще, пані Людмило, хочу, щоб ви знали: будь-який автор може називати у своєму вірші назву не тільки вашого міста, а навіть вашої вулиці – законом це не заборонено. Тому вимагати в нього щось прибрати – як мінімум смішно.

До пані Світлани-Майї: Тримайтеся осторонь зграй. Пам’ятайте – що б ви не сказали, завжди знайдуться ті, хто прибіжить і втопче ваші слова в землю. І їх буде багато, а ви будете одна. І навіть у таких критичних ситуаціях намагайтеся утримуватись від прямих образ.

Всім спасибі за увагу.
Коментатор Віра Волощук, [ 2013-02-27 12:14:43 ],
на сторінці поезії     "Не блокуйте мене… (пародія)"   Артимович Мирослав

Виходить, я таки не помилилася. Те, що я не пишу віршів, прози, аналітики й публіцистики геть не означає, що я - Світлана-Майя. І не означає, що я не можу зайти й висловити сврю думку.

Якби вам було щось відомо про такі речі, як особливості авторського синтаксису, лексики та стилістики - ви б не ототожнили мене зі Світланою. Але брак освіти дався взнаки і цього разу. То що ж - помиляйтеся собі і далі в тому напрямку, який вам більше до вподоби.
Коментатор Віра Волощук, [ 2013-03-01 22:27:49 ],
на сторінці твору     "***"  

Шановна Галино! Низький уклін усім Вашим науковим ступеням і вченим званням, як і здобуткам на поетичній ниві!
Пишу Вам листа з далекої Вінниці. До наших далеких східних країв докотилася вість про Ваш істинно лицарський вчинок і непримиренність до неправди і безчесності!
Високо шануючи ваше чисте благородне серце і тонку наукову інтуїцію, мушу все ж розчарувати Вас: пані Світлана Залізняк не має жодного стосунку до Віри Волощук, як і до забороненого нині наукою клонування.
За пріснозгадану Віру Волощук писала я, Світлана Ілініч (http://maysterni.com/user.php?id=4504).

І ще один момент: гарну Ви притчу про істину розказали, дуже гарну, але так і не зрозуміли, що притча та про вас була і про Ваш варіант істини.
Коментатор Віра Волощук, [ 2013-03-01 22:29:50 ],
на сторінці твору     "***"  

Дублюю тут свій лист (http://maysterni.com/publication.php?id=87424), аби убезпечити від можливого знищення:

Шановна Галино! Низький уклін усім Вашим науковим ступеням і вченим званням, як і здобуткам на поетичній ниві!
Пишу Вам листа з далекої Вінниці. До наших далеких східних країв докотилася вість про Ваш істинно лицарський вчинок і непримиренність до неправди і безчесності!
Високо шануючи ваше чисте благородне серце і тонку наукову інтуїцію, мушу все ж розчарувати Вас: пані Світлана Залізняк не має жодного стосунку до Віри Волощук, як і до забороненого нині наукою клонування.
За пріснозгадану Віру Волощук писала я, Світлана Ілініч (http://maysterni.com/user.php?id=4504).

І ще один момент: гарну Ви притчу про істину розказали, дуже гарну, але так і не зрозуміли, що притча та про вас була і про Ваш варіант істини.
Коментатор Віра Волощук, [ 2013-03-01 23:16:37 ],
на сторінці твору     "***"  

Оскільки шановна пані Галина Михайлик завбачливо заблокувала свою сторінку, щоб, не дай Бог, ніхто нічого не зміг сказати і її правда залишилася зверху над усіма правдами, пишу тут.

Читаю пост і коментарі пані Галини, читаю відгук Сергія Осоки, і знову читаю мудрі слова пані Галини про те, що людей треба поважати... Читаю - і щиро дивуюся: чому ж, глибокоповажана пані Галино, Ваші мудрі слова так розходяться із Вашими діями і окремими епітетами? "Клони", "багатоголові змії", "зграйка", "пересмикувати факти", "особи, які практикують бої без правил" і, врешті, звичка заклеювати рота скотчем усім незгодним і банити доступ до Вашої сторінки - воістину: "понад двадцятилітній досвід наукової діяльності в академічній установі, науковий доробок, загартування у публічних наукових дискусіях дають свої плоди".