А тумани, тумани, посивілі тумани,
Як же солодко спить у обіймах земля.
А тумани, тумани, смуток рідної мами,
Звідкіля же взялася у обох сивина?

- Ой чому Ви, матусю, посивіли так рано?
Хто срібло розвіяв по Вашій косі?
- То тумани, дитино, посивілі тумани,
Всю силу принесли у ранковій росі.

Не сумуйте, матусю, витріть сльози печалі,
Не давайте журбі увійти у Ваш дім.
Покидайте, рідненька, сивий смуток у далі,
Хай заберуть тумани, хай не вернеться він.

25.11.2015

Моя любове, мій вишневий квіте,
Кохання наше квітне на весні,
Кохання з присмаком п'янкого літа,
Кохання наше з присмаком гірких надій.

Моя любове, ясне моє світання,
Під пахощі весняної краси,
Ти подаруй мені своє кохання
І щастя в мою серце засели.

Моя любове, пісне солов'їна,
Нехай під шум весняного дощу,
З'єднаються серця наші в єдине,
Нехай відчують радість і красу.

19.11.2015

Я знаю, ти живий, ще трішки, й ти повернешся додому,
І, як в дитинсті, схилишся до матері руки,
Пригорнешся до серця і знімеш страшну втому
- Я тут, мамусю, я з тобою, на віки.

Я знаю, ти живий, зустрінемось ми скоро на світанні,
Розкажеш як було тобі на чужині,
Як проминав твій кожен день, немов останній
- Не жив я, існував у страшнім сні.

Я знаю, ти живий, так повертайсь скоріш додому,
Матуся вже чекає край воріт.
Наш любий друг, невіддамо тебе нікому,
Лиш ти прийди, ти лиш промов: "Усім привіт!"

Мій маленький зоряний принце,
Я троянда твоя в небокраї.
Звеселяються серце моє,
Коли знову на флейті заграєш.

Моя пташко блакитнокрила,
Я небо твоє безкрає.
Хоч і маленька, та маєш силу,
Так далеко у вирій літаєш.

Трояндо моя багряниста,
Для тебе на флейті заграю,
Хай серце твоє веселиться,
Мов промінь у темному краї.

Небо моє яснооке,
Я знову до тебе прилину,
Покину я поле широке
І вирій далекий покину.

02,11,2015

Україно моя, Україно!
Ти сенс мого життя й моя біль.
Твоя мова дзвінка й солов'їна,
В душу рветься мою звідусіль.

Україно моя, рідна мамо!
Скільки ран є на серці Твоїм,
Не сказать того болю словами
І не вилить його у пісні.

Україно моя, моя рідна свята Батьківщино,
Подивись: вже летять журавлі
І на крилах несуть Твого сина,
Що Героєм поліг на війні.

22.09.2015

Лише з тобою я хочу бути щасливою,
Ділити з тобою дні радості й смутку,
З тобою спіймати зорю мерехтливкю
Й бажання задумали б разом ми хутко.

Я просто хочу відчути тепло твого серця,
Що зійдеться в ритм разом з моїм,
Я відчую його, як шалено на волю знов рветься
Та моє не дозволить твоєму покинуть свій дім.

Я всього лиш хочу відчути смак щастя,
І з тобою разом колихати мале немовля,
Ти візьмеш мою руку, коли впаде з дерев перше листя,
І поведеш туди, де почнеться новеє життя.

16.05.2015

Я знову одна...
В цьому світі тривожному темрява,
А на дворі зима...
На душі знову сум й порожнеча,
Ти приходиш у сни...
Заглядаєш в життя моє маревом,
Наче буйні вітри...
Розганяєш печаль й ворожнечу.

Я знову одна...
Так зажурено плакало небо,
Хоч на дворі весна...
І для смутку причин не знайти,
Та я знову одна...
І нічого здається не треба,
І, вже, зоре моя...
Не боюсь я тепер самоти.

2.02.2015

Ми дивимось на світ блакитними очима,
Такі ми різні й водночас ми схожі,
Він на землі єдиний мій хлопчина,
Що зміг торкнутись мого серця-рожі.

Той день подарував мені кохання,
Таке п'янке й по-своєму ігристе,
Зустріли ми разом світання,
Чудове й як младенець чисте.

Він ніжно зве мене коханою
В очах від щастя забриніли сльози:
"А ти навік моя, така жаданая"
"А ти назавжди мій, такий хороший".

З тобою я пізнала радість долі,
Напевне, вибрала вона тебе в дарунок,
Чи тебе подарували ясні зорі?
Принісши у пакунку твій солодкий поцілунок.

Я долі дякую за тебе, милий
І зорям вдачна за щасливу мить,
Цей вечір був для нас такий щасливий,
Коли зв'язала ніч нас у єдину нить.

8.02.2015

Ти саме той, хто торкнувся струни мого серця,
Тебе доля призначила бути моїм навіки.
Я тону у очах, які наче ті два озерця
І від цього не знайдено жодні потрібні ліки.

Ти саме той, хто зробив мою мрію реальністю,
Наче в казці стою я вся в білому,
На порозі нового життя прощаємось з юністю
І вступаємо в світ, де назвемось тепер ми родиною.

Ти саме той, з ким я хочу стрічати ранки,
І невдовзі чекати з тобою на диво,
Цю чаруючу мить залишити на пам'ять у рамках
І синочка чи дочку вести у світ цей щасливо.

8.02.2015

Ти саме той, з ким хотіла б зустріти я старість,
І прожити з тобою всі світлі й печальнії дні,
А в старості, в вихорі літ відчули би радість,
Наше сонце яскраве - онучата малі.

Ти саме той, хто торкнувся струни мого серця,
Тебе доля призначила бути моїм навіки.
Я тону у очах, які наче ті два озерця
І від цього не знайдено жодні потрібні ліки.

Ти саме той, хто зробив мою мрію реальністю,
Наче в казці стою я вся в білому,
На порозі нового життя прощаємось з юністю
І вступаємо в світ, де назвемось тепер ми родиною.

Ти саме той, з ким я хочу стрічати ранки,
І невдовзі чекати з тобою на диво,
Цю чаруючу мить залишити на пам'ять у рамках
І синочка чи дочку вести у світ цей щасливо.

8.02.2015

Ти саме той, з ким хотіла б зустріти я старість,
І прожити з тобою всі світлі й печальнії дні,
А в старості, в вихорі літ відчули би радість,
Наше сонце яскраве - онучата малі.

Я бачила, як плаче ніч
Від розлуки, чи то від прощання,
Як закриває вічі свої
Від нерозділеного кимось кохання.

Я бачила, як радіють зорі
Двох закоханих побачивши в гаї.
І від їхньої п'янкої любові
Ще ясніше на небі сіяють.

Я відчула тепло твого сонця,
Що збудило у мені музики,
Його не побачиш через віконце
Воно в серці моєму на віки.

19.01.2015

Україно! Молюся за Тебе до неба!
Спаси нас, Всевишній, Вкраїну мою хорони.
Нам болю і крові, втрат близьких й коханих не треба,
На нас благодать і вічне спасення зрони.

Україно! Взиваю за Тебе до Бога,
За мир у цім світі, за волю Твою, за народ
На серці моїм досі лебедем чути тривогу,
Напевне, це сльози за наших героїв ведуть у душі хоровод.

Україно! Я чула, як плакало небо
За Твоїх синів, що віддали за наше майбутнє життя.
Я прошу у Бога, я маю у Ньому потребу:
- Подай же Вкраїні священне і мирне, світле й щасливе буття.

22.01.2015

Нехай з іншим нас звела дорога,
Але ти назавжди будеш мій.
Та на душі бринить тривога
В передчутті недовідомих мрій.

Розкинула нас доля між світами,
Та в моїм серці будеш тільки ти.
Залишилась тривога поміж нами,
А в пам'яті залишились лиш сни.

Cвіти далекі, відстань неможлива
І сльози вже застигли на очах,
Ця путь для нас така жахлива,
На щастя ти приходиш хоч у снах.

А сни мої дарунок долі:
Замріяні, співочі, гомінкі,
Ми біжимо ромашками поволі
Такі ще досі юні і малі.

04.01.2015

Я не така, як вам хотілось би,
Я інша й зовсім не проста,
Хотіла б серцю своєму вірити
Та слова, то є просто слова.

Я не така... І мрії засніжені
Їм не дано здійснитись в житті.
У снах я літаю і ходжу замріяна
З думками своїми одна в заперті.

Я не така... Буваю зажурена,
Буваю веселою, знемагаю від радості
І сонце на небі буває зажурене,
Та ми обоє не можемо зрадити.

Я не така, як вам хотілось би,
Я інша, і мрії мої не прості.
З пам'яті їх хотілось би вигнати,
Та надто для мене вони дорогі.

17.01.2015

Повертайся живим, повертайся живим, невідомий вкраїнський солдате,
Вдома ждуть тебе всі: мама, тато, кохана дружина й сестра,
Повертайся живим, в тихий вечір зайди ти до хати,
Повертайся живим, вдома жде тебе рідна земля.

Повертайся живим, принеси гарну вістку додому,
Що затихла війна і гармати уже не свистять.
Повертайся живим, розкажи як в окопі проклятім сидиться одному,
Коли "градами" б'ють і ворожі ракети летять.

Повертайся живим, повертайся живим, наш герою,
Повертайся живим, коли квіти розквітнуть в саду,
Повертайся живим, викинь з рук ту проклятую зброю,
Зустрічай же, солдате, ту вкраїнську печальну весну.

27.02.2015

Різдвяна ніч тихо стукає в двері на щастя
І врочисто звіщає про рождення Христа,
А земля собі спить, так спокійно, неначе у казці,
У обійми свої нас взала чарівниця зима.

В далині чути дзвони небесні із раю
І пастирі голосять: "Слава Богу, младенцю Христу",
А мелодія в серці стоголосо й врочисто заграє,
Ми запалим в очах новорічно-різдвяну свічу.

Просинайся, земле, прокидайся зі сну, моя мила,
Бо сьогодні родився Христос, Святеє Дитя.
Пречиста Марія на радість, на світ народила
Свого Сина, що дасть нам вічне блаженне життя.

07.01.2015

Вибач, матусю, що тебе я покинув,
Це ж за Вкраїну свою я загинув.
Пішов я за волю своєй Батьківщини,
Віддав я життя за щастя родини.

Вибач й ти, батьку, за те, що пішов я,
Віддав я життя за ваше здоров'я,
Пішов я у вічність за всю Україну
За долю щасливу стояв до загину.

Вибач, сестричко, що прийшлося журитись,
Тобі, тай, сестричко, іще веселитись.
Яке ж то весілля без брата справляти?
Прийдеться, сестричко, в могилі лежати.

Вибач, кохана, за заплакані очі,
Які ж то щасливі були наші ночі,
Та за щастя пішов я ставати до бою
Стиснулося серце од сильного болю.

Вже ангельські хори мені заспівали,
Архангели вбитих благословляли.
Полягли ми за долю нашого краю,
Всі підем до Бога, до Вічного Раю.

22.02.2014

Вона прийшла...
Тихим стукотом знову постукала в двері,
Непрохана гостя - холодна зима.
Ніжним дотиком торкнулась моєї постелі.
Сніжнобіла чаклунка зима.

Вона прийшла...
Заглянувши в вікна своїми сумними очима
Так старанно степи покрива,
Залишивши тепло, зачинивши його за дверима -
Сніжнобіла чаклунка зима.

Вона прийшла...
Відсуваючи літо у пам'ять, у далі;
Наша вірна слуга - сніжнобіла зима
Вже зайняла місця на своїм п'єдисталі,
Та непрохана гостя - чаклунка зима.

19.12.2014

Чому твої очі заплакані, мамо?
Чому на повіках блиститься роса?
І коси твої оповиті туманом,
Де ділась твоя неземная краса?

Прости нас, матусю, за ночі безсонні,
За сльози пекучі, за все нас прости.
Схиляюсь я низько на твої долоні,
Лиш прошу, матусю, від нас ти не йди.

Матусю, єдина, кохана і рідна,
Засмучена знову сидиш ти одна.
Не дай своїм косам відчути ще срібла,
Прости нас, матусю, - це наша вина.

13.11.2014

Закінчилось літо. Листопад.
На дворі осінь, на душі - тривога.
Поглянь на свій останній зорепад
Попереду важка хода - дорога.

Опадає пожовклеє листя
Наступає на п'яти зима,
А калина ще й досі в намисті
Червоніє побіля вікна.

А зима вже постукала в двері
Відсуваючи осінь назад.
Не побачимо більше тих серій,
Що вже в літку побачив наш сад.

Не повернемо більше нічого,
Вороття вже назад нам нема.
Не повернемо більше нічого,
Бо на вулиці скоро зима.

3.11.2014

Нічка на дворі, місяць на небі,
Зіроньки сяють, тихо кругом.
Тільки десь плаче тихо дівчина,
Бо попрощалася із козаком.

-Не плач, дівчино, серденько моє,
Не плач, кохана і не ридай,
Як прийде весна через два роки,
В тихеньку нічку мене зустрічай.

Вже промайнули два довгії роки
Звістки від милого й досі нема.
Пройшли вже весни і тихії ночі,
Дівчина й досі жде козака.

У тиху ніч в садок приходить
І тихо плаче, вигляда.
-Не плач, кохана, серце моє,
Забрала вже сира земля.

Не плач і ти, матусю рідна
Й ви друзі вірнії мої,
За рідну неньку Україну
Віддав життя і дні свої.

2014

Небо. Сонце. Степ широкий.
А в степу могила.
Край могили височіє
Червона калина.

На калиноньці співає
Вночі соловейко,
Комусь літ кує зозуля
На зорі раненько.

Соловейко, то є батько,
А зозуля - мати,
Що чекали свого сина
Із війни до хати.

Над могилою схилилась
Червона калина,
Бо то плаче дні і ночі
Молода дівчина.

Небо. Сонце. Степ широкий.
А в степу могила,
А в могилі спить навіки
Молодий хлопчина.

2014

Якби мені крила, до неба б злетіла,
До самого Бога, у рай.
Душа би тоді як кришталик блистіла
Летіла би піснею в гай.

Якби мені крила, побачила б сонце,
Яке не згасає весь день.
Побачила б милого через віконце,
Співала б для нього пісень.

Якби мені крила, відчула б я вітер,
Який невгамовно шумить.
Він сльози б мої на секундочку витер
Й полинули б разом в блакить.

25.06.2014

Життя іде, його не повернути
І вороття уже назад нема,
Так хочеться цю зиму обманути
Й піти туди, де радість і весна.

Ми вірим в диво, в приспані надії
У нас дороги іншої нема,
Осіли в серці ті колючі мрії,
А за вікном ось-ось уже й зима.

А життя все йде, нестримно лине в вічність
Не повернути нам уже тих днів.
Прийшла нова зима - Її Величність,
Прийшла нова пора до наших почуттів.

Життя все йде, його не повернути,
Наш поїзд вже поїхав в майбуття.
Та в пам'яті навіки незабуте,
Залишиться минулеє життя.

16.12.2013

Так хочеться знову заглянути в очі твої
І погляд ласкавий ловити своїми очима,
А ти наче живий,так приходиш у сни
І здається,що знову стоїш за дверима.

Я твій голос ласкавий у тиші ловлю,
Він у пам'яті моїй навіки,
Не почую уже слово-щастя "люблю"
Й не заграють нам більше музики.

Та це все немов сон,наче сниться мені,
Що від мене пішов ти назавжди,
Але правда гірка,ти лежиш у труні,
Відбувається все це насправді.


15-16.12.2013

О, Україно, люба ненько,
Молю за тебе Бога я,
Тобі вклоняюся низенько,
Бо ми навік єдиная сім'я.

Люблю тебе всім серцем, Україно,
Люблю Карпати і Дніпровський схил.
Я перед Богом стою на колінах
В моїй молитві знову ти.

Молитви щирі я підношу
До неба синього, в блакить.
І знову Господа я прошу:
"Дай Україні вільно жить.

Дай долю нашій Батьківщині
І сили дай встояти до кінця,
Нехай завжди у рідній Україні
Під небом майоріє синьо-жовтий стяг"

09.12.2013

Ми - студенти! Ми є патріоти!
І священна мрія в нас одна.
Ми - вкраїнці! Ми вільні народи!
Для Вкраїни ми нова весна.

Нам боротись треба, треба жити,
Бо без нас не буде майбуття.
Ми не будем ями собі рити
Нас очікує нове життя.

Ми - студенти! Ми за Україну!
Мрія в нас свящекнна і одна.
Ми будем стояти до загину,
В нас країни іншої нема!

08.12.2013

Я тихо запалю свічу
І сльози потечуть рікою,
Присяду, трохи помовчу,
Так важко бути не з тобою.

Покладу квіти на могилу,
Згадаю все, що в нас було
І буду плакать без упину,
А ти окутаєш мене теплом.

Так хочеться вернути літо,
Ті дні, коли ти був моїм,
Ми були наче оті діти,
Такі ж щасливі і малі.

В ті дні ти називав мене коханою,
Так хочеться почути знову ті слова,
Та смерть прийшла до нас нежадана
І у душі моїй зима.

Я на могилі свічку запалю,
Попрошу прощення у тебе,
Бо ж щиро так тебе люблю,
Про це лиш знає наше небо.

Останню пісню заспіваю я
І сяду тихо тай заплачу
Почувши щебіт солов'я,
Бо вже життя я не побачу.

Покину матір я свою
Й кохану дівчину, єдину,
Губами сльози я ловлю
І в небо я душею лину.

Прощайте, друзі ви мої,
Прощай і ти, моя родино,
Вже відкурличуть журавлі,
Тоді коли я вас покину.

Не забувайте ви мене,
Не дайте серцю сумувати,
Як у саду калина розцвіте
Я птахою влечу до хати.

16.11.2013

Так солодко співала ніч,
Тоді,коли були у двох з
тобою
У полум'ї холодних ніжних
свіч,
Понеслись ми у згадках
неземного.
Так радісно було мені тоді,
Коли ми разом були в ніч
останню
І знала я,що на Землі
Єдине ти моє кохання.
Так солодко співала ніч...
Так солодко і безнадійно,
У полум'ї холодних свіч
Хотілось бути лиш твоєю
вічно.
Та згасла свічка у єдину
мить,
І серце плакало й мокріли
очі
Порвалась наша та
щаслива нить,
Не будуть більше в нас
щасливі ночі.
Так солодко співала ніч...

04.09.2013

Так хочеться вернути літо
І ті дитячі й юності роки,
Минуло все, злетіло
швидко
У пам'яті залишились лиш
ми.
Усе пройшло, так хочеться
вернутись в юність
В той ніжний вік дитячого
життя.
Усе пройшло, лишилась
тільки мужність
Забути все з минулого
буття.
Так хочеться вернути літо,
Так хочеться прийти туди,
Де мати сіяла духм'яні
квіти,
Де чути шум невтомної
ріки.

05.09.2013

Буває часом, як згадаю
Ту пісню ніжну й чарівну
І сонце за плаї сідає,
Колише весну чарівну.
Згадаю я про Україну,
Там де співають солов'ї,
І серцем я додому лину,
Бо я десь там - на чужині.
Як чую пісню українську,
То серце крає на шматки,
Люблю всім серцем я
Вітчизну,
Там де живуть мої батьки.
Буває часом,як згадаю
І серце б'ється й кипить
кров,
Як там живеться в ріднім
краю,
Там де живе моя любов.

05.09.2013

Засвітило сонечко на небі,
Розтопило кригу льодяну,
Хоч мене ти зовсім не кохаєш,
Ключ до серця твого я знайду.

Розтоплю уста твої цілунком
Так,щоб серце защеміло в мить,
Все одно колись мене полюбиш,
Та чи буду я тебе любить?

Бо пройде любов,як сніг весною
І назад не буде вороття,
Тільки знай,коханий,я кохаю
І не згаснуть в серці почуття.

2012 р.

День весняний цей святковий
Завітав нині до нас,
Тож дозвольте привітати,
Рідна матінко і Вас.

Будьте Ви завжди веселі
І щасливі,і вродливі,
А здоров'ячко хай Вас
Не залише ні на час.

Восьме березня - це свято,
Свято наших рідних мам,
Тож дарую я, рідненька,
Перший пролiсок і Вам.

Хай цей пролісок, миленька,
Зігріває Вам серденько,
І всі квіти весняні
Я дарую від душі.

2011 р.

Мово моя солов'їна,
Окраса народу мого,
Як пісня дзвінка й мелодійна,
Молитва єдина й свята,
Окраса усього живого
Велика,могутня й жива,
Адже це мова моя.

2009 р.

У садочку на горбочку
Зайчик морквочку гризе,
А ведмедик біля нього
Лапков мід собі бере.

Хоче зайчик трохи меду,
А ведмедик не дає,
Взяв бочівочку у лапки
Тай кудись собі бреде.

Сів собі він біля лісу
Тай навколо озира,
Глянь,а зайчик у садочку
Свою моркву догриза.

І прибіг він у садочок,
Сів він з другом на пеньочок
І веселі,і щасливі
Разом пісеньку співа.

2005 р.

Вже на небі місяць ясний
І зорі сіяють,
Вже в селі моєму ріднім
Люди засинають.

Засинає ліс зелений
І сади квітучі,
Засинає тихо річка
І поля пахучі.

Тільки чути - соловейко
Пісню десь співає,
Про розлуку й про кохання,
Якого немає.

Солов'їна ніжна пісня,
Немов душу й серце крає
І під звуки ті чарівні
Все село відпочиває.

І вже скоро згаснуть зорі
Й ранок в гості завітає
І на все село Вкраїнське
Природи музика заграє.

2010 р.

Тебе кохати завжди буду
І я ніколи не забуду
Твій голос ніжний і простий.
І ті слова: привітні й ніжні,
Ласкаві,теплі й безнадійні,
Які для мене кажеш ти.
Усе мов сон! Неначе казка!
І я у казці тій буваю,
Коли з тобою розмовляю,
Про тебе думаю й скучаю,
Бо ж щиро так тебе кохаю.
Але кохання тільки казка
Й чарівний сон,який минає
Сьогодні - є, завтра - немає.

2011 р.

Осінній день і шелест листя,
Дарують барви чарівні,
Чаклунка осінь в золотім намисті,
Нам дарить звуки голосні.

Чаклунко осінь,почекай ще трішки,
Ти маниш співами мене,
Не втомилися твої ще ніжки,
Так сильно люблю,осінь,я тебе.

В осінню днину,ту красиву й гожу,
Ти маниш нас чаклунко у ліси
Хотіла б бути я на тебе схожа,
Та не усім дано твоєї красоти.

Твою красу люблю я ще з дитинства,
Ту ніжну пісню юного життя,
І ту колиску,тиху материнську,
Чаклунко осінь,люблю тебе я.

2010 р.