Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ірина Білінська (1984)
Я вірю, що серця – то вільні птиці,
Які шукають щастя вічний сад.
Я вірю, що любов – життя криниця.
Хто з неї п’є, той не зазнає втрат.

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Михайло Севрук, [ 2010-06-17 21:06:06 ],
на сторінці поезії     "СЕРЕД СВОЇХ"   Білінська Ірина

Ірино від сердця співчуваю.Добрий вірш.
Коментатор Вікторія Осташ, [ 2010-06-17 23:05:47 ],
на сторінці поезії     "СЕРЕД СВОЇХ"   Білінська Ірина

Дійсно - пронизує страх!
Надривно, але не его-романтично, як у Лєрмонтова ("И скушно, и грустно, и некому руку подать..."), але по-справжньому сильно!

Єдине - сподіваюсь, це скороминущий настрій у такої життєрадісної і сонцевипромінюючої людини, Ірино?
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-17 23:32:58 ],
на сторінці поезії     "СЕРЕД СВОЇХ"   Білінська Ірина

Та то не зовсім про мене :)
Хоча, іноді виникають такі відчуття...
А загалом вірш я писала після перегляду фільму "Сумерки" - так навіялось...
Дякую за те, що розділили зі мною ці миттєві переживання :)
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-17 23:36:10 ],
на сторінці поезії     "СНІГОВА КОРОЛЕВА"   Білінська Ірина

Дякую, Олесю :)
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-17 23:42:12 ],
на сторінці поезії     "СНІГОВА КОРОЛЕВА"   Білінська Ірина

Рада знайомству, Юро!
Коментатор Софія Кримовська, [ 2010-06-18 10:11:44 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Іринко, ану спробуйте поєднати ці рядки з іншими.... Ці стануть приспівом, інші - куплетами...
Не надто вишукані рими, якщо це просто поезія, а звучать мелодійно, ллються....
Натхнення Вам!
Коментатор Віктор Цимбалюк, [ 2010-06-18 10:47:18 ],
на сторінці поезії     "НА ПРОТЯЗІ ГАЛАКТИК І СТОЛІТЬ"   Білінська Ірина

...Ну, я не такий "продвінутий" коментарист, як Гаррі, і скажу так: надзвичайно глибокий, змістовний і метафізичний твір... Браво! Товоріть, ви на правильному шляху... І до Гаррі: Гаррі, вітер - це не протяг; тут "вітер" - це історичний архетип. "Понімати" треба... З найкращими побажаннями...
Коментатор Ігор Міф Маковійчук, [ 2010-06-18 10:52:17 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Гарно! А ВІН хай буде мудрим. Вітаю!
Коментатор Олена Осінь, [ 2010-06-18 11:05:10 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Ірусю, дуже гарно, пісенно!
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-18 14:46:29 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Дякую, Софійко, за пораду! Я спробую :)
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-18 14:47:03 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Дякую Ігоре та Оленко :)
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-18 14:47:19 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Не знаю чи краще так, але...
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2010-06-18 16:14:03 ],
на сторінці поезії     "НА ПРОТЯЗІ ГАЛАКТИК І СТОЛІТЬ"   Білінська Ірина

Не в моїх правилах захищатись, але в моїх правилах відстоювати істину.
А вона сьогодні є такою:
1. Поетеса відгукнулась. Мій коментар викликав певні думки. Вони матеріалізовані у слово. Його можна бачити і читати. Не знаю, чому, Вам це не вдалось.

2. Я не хотів би пояснювати, чим є протяг у першому, другому і третьому значенні. Можу тільки поділитись досвідом. Його в мене не дуже багато, тому я щиро не жалкую. Історія набуття одного з його (досвіду) атомів була такою:
- одного разу я був свідком, як за подібне словосполучення хтось там з діаспори чи в Канаді чи в самій Америці у сані викладача суворо критикував одного з провідних літераторів майже забутого на парнасах і олімпах літературного ресурсу. Мені хотілося заперечити, бо мені було відомим найостанніше значення словосполучення, але щось доводити викладачу.

3. Я хотів би рекомендувати Вам уважно читати коментарі.
У своєму я висловив припущення, залишаючись як автор (хай навіть не з майстрів) на боці авторів – поетів і поетес etc.
Ви хотіли почути самого себе – то Ви і почули. Вважайте, що мене не було, а були виключно Ви.
На сторінці для творів і коментарів, але не для апеляцій.
Про „лапки” не писатиму. Мені відомо тільки, що їх бажано уникати, ділячись думкою так, щоб вона була зрозумілою і без них. Чи для цитування. А цього не було.

Бувайте здоровим і в доброму гуморі :)))
Коментатор Юрій Лазірко, [ 2010-06-18 17:11:09 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Іринко,
Я би подумав над двома першими рядками тут
закладено протиріччя:
"Мені наснився дивний сон:
цвіли сади весняні звично," - коли сон дивний, то напевно сади повинні цвісти "незвично". Ні?
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-20 11:38:42 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Так. Але я над цим теж думала і врезультаті дійшла висновку, що сон дивний не садами, а несподіваною прогулянкою двох конкретних осіб )))
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-21 02:04:31 ],
на сторінці поезії     "СЕРЕД СВОЇХ"   Білінська Ірина

"Не зовсім про..."? А все таки краще, якби зовсім не про..., Іринко. Якось так вийшло, що я впевнилась у тому, що якщо очикувати від людей хорошого, то вони і справді стають кращими.Тож нехай, Іринко, люди навколо Вас стають кращими. А вірш зачипає, гарний. Щасти Вам!
Коментатор Тетяна Роса, [ 2010-06-21 02:25:46 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

"Цвіли сяди з сухими включно" - і було б вбито лва зайці, от тільки з-с може трошки муляти.Повтори вносять не тільки пісенність, а ще й наче урочистість, навіть молитовність - дуже гарно звучить, Іринко.
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-21 19:03:01 ],
на сторінці поезії     "НЕ ПРИРУЧАЙ"   Білінська Ірина

Дякую Вам, Тетяно :)
Заходьте!
Коментатор Ірина Білінська, [ 2010-06-21 19:10:18 ],
на сторінці поезії     "СЕРЕД СВОЇХ"   Білінська Ірина

Ваша правда, Таню. Люди насправді такі, якими мають бути, напевно. А цей вірш то дуже миттєве... Секундне розчарування, яке вилилось у вірш, можливо надто гостро... і все.
А люди таки прикольні :)
Коментатор Ярослав Нечуйвітер, [ 2010-06-24 03:44:43 ],
на сторінці поезії     "ЗАГОВОРИ МЕНЕ"   Білінська Ірина

Заговори мене, заговори!
Яскраві зорі дивляться згори
і явори дають мені долоні!
На скронях - сум вечірньої пори,
а солов`ї...прислухайся...замри...
Лікують наші душі безборонні.
1   ...   30   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   67