Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Редакція Майстерень (1963)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-02-01 22:25:52 ],
на сторінці твору     "***"  

І як на мене вельми симпатично.
Але варто спробувати "розшити" однакові збіги приголосних.
"Їм сороміцьке...", "купалися ще..."...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-02-11 12:17:29 ],
на сторінці твору     "***"  

Симпатично, Варваро, і на актуальну, як мені здається, тему. )

От лише тут би я щось на кшталт "сон хаткам", чи "мир хаткам", чи ще якось, і саме в давальному відмінку, найкраще...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-03-20 17:04:16 ],
на сторінці твору     "Злофікація української мови, літератури, філософії, науки"   Майстерень Редакція

"Доспівалась Україна до самого краю"...

Ярославе, ви читали про що в публікації?
То, значить, за вашими словами, вираз "світ ловив мене..." - це оригінальний вислів Г.С. Сковороди?

Даваймо серйозно ставитися до теми, або ж не коментувати взагалі...









.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-03-20 18:00:08 ],
на сторінці твору     "Злофікація української мови, літератури, філософії, науки"   Майстерень Редакція






















Складається враження, що ви, Ярославе, затролюєте тему, що ж, ваш вибір. Та прошу звернути увагу на авторитет Івана, на його перше послання, гл.1, п.5 , де чітко сказано "и есть это благовествование которое мы услышали от Него, и возвещаем вам, что Бог свет есть , и темноты в Нем нет какой либо." "5 А це звістка, що ми її чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Нім жадної темряви!"

Тож не ставимо видатного знавця релігії і релігійного мислителя, нашу гордість - Г.С. Сковороду в незручне становище, від Отця Нашого нікуди він не тікав...
Чітко сказано - від кого і від чого...
Ярославе, Ярославе )
Сказано ж від "миру" так від "миру". І амінь.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-03-20 18:17:46 ],
на сторінці поезії     " «…є бартер» (пародія-базівка, читати вголос!)"   Базів Микола



"Hasta la Vista"

О не стріляйте в пародиста )

поет і час, як гайта й вісьта...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-03-29 13:12:36 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаве бачення...

Але як для розділу "чітко ритмізованих композицій", то, на мою скромну думку, так сприймалося би більш ритмізовано.
Перепрошую, за можливе переінакшення вашого поетичного бачення.

"Сидіти на відстані (маю) стіни від тебе,
Не голос твій відчуваючи, а мурашки…
і серця стукіт – відлуння галюцинації,
Не попередив ніхто, що буде так важко.

І крикнути я не можу, бо раптом почуєш,
Що ж маю сказати – вуста не знаходять сенсу…
І я посміхатимуся, може навіть щиро,
І ти глядітимеш так, наче знову уперше..."
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-05-30 23:21:15 ],
на сторінці твору     "***"  

Адміністрація ПМ теж ніяк не второпає, про що йдеться.
Невже на сторінках ПМ когось ображають чи якось пригнічують. Цікаво було би дізнатися - але суто в контексті ПМ, бо що робиться деінде, то нам недосяжне.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-09-18 13:31:54 ],
на сторінці твору     "***"  

Симпатично, Ніко. Дещо нагадує стиль... Йосифа Бродського ). Крім одного слова в першому рядку "залежить" )) Він би тут більш багатопланово напевно висловився...
Особливо симпатичний цей продих в кожному рядку, цезура...
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-09-19 01:40:19 ],
на сторінці твору     "***"  

Симпатичні задуми, Олександро, але є сенс трішки ще на технічну сторону звернути увагу.
На моє скромне розуміння. наприклад у цьому вірші варто вирівняти ритм до більш помітної цілісності.
Якось в такому можливо ключі...

"У небі не знайти і сліду сонця
І вітер у саду не шелестить,
Це апокаліпсис, який сьогодні
тобі не пережити ні на мить..."
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-09-19 21:37:53 ],
на сторінці твору     "***"  

З технікою найлегше дати раду. Тут вся справа ( у вашому випадку) - в мелодії, яка у вас щодо цього вірша звучить, і ця мелодія може бути читачеві не знайома, тому доводиться стандартизувати ритміку, або ж долучати мелодію ).
Важче, коли не вистачає поетичних ідей, у вас їх точно є цілком достатньо!
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2016-10-21 11:53:33 ],
на сторінці твору     "***"  

Гарно. Ось тільки, нмсд, "в мій дім" краще простіше " у дім", і, можливо, теж оптимальніше, "палаючи, Феніксом,..."
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-02-02 23:29:51 ],
на сторінці твору     "***"  

Дуже й дуже чарівно...

Ще б рік написання, і було би повністю довершено )
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-02-04 21:01:09 ],
на сторінці поезії     "Моє кохання"   Ярема Наталія


А
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-02-15 11:25:34 ],
на сторінці твору     "***"  

Давайте зробимо все так - цю публікацію видаляємо.

А відкриваємо нову - на цю тему, і пробуємо без образ відповісти на всі актуальні питання.

Я розумію, що емоції інколи беруть гору, але ми тут, на літературному сайті, маємо домінантні цілі і мету саме в області мистецтва поезії, а все інше - контекст. Дамо раду і з контекстом - задля нашого зростання в поезії.

Тому, пане Ярославе, пропоную вам опублікувати критичну заувагу окремим текстом, чітко поставити запитання - загальні й конкретні, і спробуємо проявити спільну шляхетність, як у ставленні, так і у наших намірах і діях.
А тут, на цій сторінці вже ні про що не писати.

Дякую за розуміння!
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-03-24 11:58:21 ],
на сторінці твору     "***"  

О так, Світлано-Майє, Сергія Осоку завжди цікаво читати. дякую, що нагадали про цю корисну для більшості статтю.

Завжди є важливим публічний процес, в тому числі і в творчості. Принаймні, на початках публічність просто неминуча, бо така, схоже, природа зростання особи. І тут починаються рівні перебування. )
Це як орбіти електронів навколо ядра атома. Тут все закономірно.
Звичайно і на найпростіших рівнях існує гармонія, Істина і всі інші правила, але при долученні нових і нових рівнів, особа найчастіше перебуватиме в стані хаосу, аж доки не наводить лад із приєднаним, і цілісністю конструкції в цілому.
На жаль більшість, неусвідомлено додаючи рівні, поринають в хаос і залишаються там інколи назавжди, доки знову не випадають назад, на простіші рівні існування.
Це я так, картинку собі уявив. )

Всі рівні важливі і для Поезії, вони всі реальні в Поезії. І їх всіх потрібно перейти, долучаючи одне до одного, аж доки те все не захитається під ногами ).
Тоді знову донизу, і змінюєш-уточнюєш фундамент, означення, поняття, базові камертональні звучання. Так долаєш у т.ч. і творчі кризи. Або ж не потрапляєш в них надмірно глибоко, коли бетон констркції власного "я" вчасно змінюєш на сяєво проміння ). Чим легша і пластичніша твоя особиста конструкція, тим вона адекватніша, і тим вона простіше і якісніше реагуватиме на уточнене звучання Істини з твоїм виходом на нові рівні.
Тобто, і для Поезії надважливим є стан автора, фактично, автор у стані хмаринки ейфорії - вже втілення самої Поезії. Але, насправді, в більшості випадків це не ейфорія в чистому вигляді, а бетон у стані легкого тремтіння від тих чи тих супутніх факторів. Бетон штампів, бетон перекручених і сфальшованих понять, бетон сфальшованої релігійності,і всі інші бетони на купу...
Поезія, як і будь-яка творчість, будь-який творчий ПРОЦЕС, надає можливість все тоншого і тоншого звучання нашого "я", надає можливість трансформації нашого "я" - від бетону до хмаринки ейфорії. ). При чому, ця хмаринка ейфорії енергетично буде набагато потужніша, хоча і малопомітна для інших, з низьких рівнів (суто енергетичного) перебування.
Важливий ПРОЦЕС зростання особи. І суто словесність цієї особи буде лише слідом від літака, що набирає висоту. Так, звісно, ці сліди теж можуть бути живими. Точніше, живими є все і вся, що має власну енергію. Кожна ідея, це щось живе, піддатливе до конструювання в означені символи, а символи розпочинають, складають, заповнюють і мову, і буття, і творчість, й інший тілесно-безтілесний конструктив...
Тобто, ще до слів, до стилів, до тексту, до будь-чого, спершу є безмежний Всесвіт від найдрібніших до найбільших ідей всього і вся, котрі складають систему керування всього і вся. Це неосяжно для нас. Але це відчутно кожному з нас. І, схоже, саме цей загальний хор складається в Істину. Вона звучить з мозаїки наших поетичних спроб - то виразніше, то глухо, але вона є в кожній поетичній спробі, ось в чому парадокс, радість і трагедія моменту. )
Нестійке - не гармонійне, розвалиться до складових, і знову буде пробувати зростати...
Важливий ПРОЦЕС, і тонкі чуття. Чи ти, авторе, відчуваєш, що стоїть за кожним словом, а що між словами, а що за словами?..

Так що все нормально, що є різні рівні і різні особи авторів і в Поезії, разом ми ніби робимо спільну титанічну роботу ). Намагаємося знайти мелодійний вихід із безлічі тупикових станів...
Тому підтримуємо один одного - з пропозиціями, як продовжити і покращити звучання словесної і не тільки музики далі. )
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-03-28 23:18:26 ],
на сторінці твору     "***"  

Вітаю, Олександре.
Ми на ваш запит вислали вам вчора пароль і ім'я до попередньої вашої сторінки.
Чи дійшло те все?
Бо тоді можемо перекинути нові твори до попередніх.
Чи ж бо навпаки.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-06-15 10:22:06 ],
на сторінці твору     "Чи справді таки Франція батьківщина Ісуса?"   Майстерень Редакція

Можливо так і точніше.
Але я ось орієнтувався на такий, суто юдейське подання, на кшталт, Йешуа.
Хоча українською дійсно більш традиційне - Єгова.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-10-15 21:20:43 ],
на сторінці твору     "***"  

Дякуємо за публікування своїх творів, ми також вас просимо звернути увагу на те, що "Назви одними великими буквами..." на ПМ на головних сторінках, зазвичай, технічно не підтримуються.
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-10-15 21:30:53 ],
на сторінці твору     "***"  

За відмічання в публікації всіх зараз поетичних розділів і скерувань твори зазвичай блокуються. Будьте уважні )
Коментатор Редакція Майстерень, [ 2017-10-15 21:40:10 ],
на сторінці твору     "***"  

Можна йти і йти у цій медитації, просто йти
1   ...   132   133   134   135   136   137   138   139   140   ...   143