За гори високі,
За степи широкі,
За ліси дрімучі,
Думками полину.

На лужок квітучий,
У садок пахучий,
Де рідна стежинка,
І батьківська хата,
Де все таке миле,
Й знайоме до болю.

Залишив я там дитинство,
І юність свою,
Як це швидко промайнуло?
Ніяк не збагну...

А тепер я десь далеко,
В чужій стороні,
Не таке тут миле сонце,
Як на рідній землі.

2013р.

Наймиліша в цілім світі - матінка рідненька,
Обігріє мене ласкою - мов весна тепленька.
Як бувало захворів я, матінка не спала,
Цілу нічку у колисці, мене колисала.

Колисала - колисала, тихенько співала,
За своє дитя рідненьке, душу би віддала.
Я віддячусь, тобі мамо, час цей недалеко!
Тільки трохи почекай ще - ти, моя лелеко.