Автори /
Віринея Гірська
|
Рубрики
• Відгуки
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
*****
•
Холодно
•
Півсни
•
Монолог сусідки
•
тому, хто вловлює хвилі
•
***
•
найніжніше
•
одна
•
не напишеш
•
такий предивний гардероб?!
•
***
•
лоскіт русалки
•
вечірній бриз «бо»
•
віринея
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Сонна жінка – розплавлена патока щастя,
Перманентна любов, уповільнена, цільна.
Перманентна любов, уповільнена, цільна.
Ти ввійшов у моє слово
Перечепився за крапку над буквою «і»
Перечепився за крапку над буквою «і»
Отам, де
зорі небо прогортали полинами
зорі небо прогортали полинами
Ей ти, мужичок під моїм вікном,
Йди на війну і там кохай її до ранку,
Йди на війну і там кохай її до ранку,
ти задивлений в небо
а небо задивлене в тебе
а небо задивлене в тебе
Ця стотисячна ніч безіменна,
як всі попередні.
як всі попередні.
Ах, очі… Ваші очі, мій князю, відкритий усесвіт.
Найніжніша симфонія, котра огортає тіло.
Найніжніша симфонія, котра огортає тіло.
за власним бажанням
в кімнаті без вікон
в кімнаті без вікон
Ти не писатимеш
мені
мені
пір'їнка в пір'їнку одежина
усе до лиця і статі
усе до лиця і статі
Хотіла написати чорний вірш
про чорні лилики і нескінченну спеку -
про чорні лилики і нескінченну спеку -
Не холонь у воді і у просі відьмацькім не стій.
Дай скупатись русалці у твоїх і її забажаннях.
Дай скупатись русалці у твоїх і її забажаннях.
зорі-підранки вигойдує море
блюзовий вечір блюзовий зговір
блюзовий вечір блюзовий зговір
пливемо
течії некеровані в’язні
течії некеровані в’язні